Высокое давление боль в сердце что делать

Носитель гепатита пигментные пятна на щиколотках


Читать дальше

Остеопороз свекольный сок

Гипертрофия левого желудочка экг расшифровка


Читать дальше

Рицинова олія при запорах


болезнь печени пиатос

[ 2012-08-11 16:11 ]

Документ втратив чинність на підставі п.5 наказу МОЗ України від 11.10.2013 р. № 875

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 16.05.2011 р. № 284
Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавств Європейського Союзу», на виконання пункту 5 Плану основних організаційних заходів Міністерства охорони здоров’я України на 2011 рік, затвердженого наказом МОЗ України від 07.02.2011 № 71 «Про затвердження Плану основних організаційних заходів Міністерства охорони здоров’я України на 2011 рік», з метою уникнення неконтрольованого споживання лікарських засобів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів, що додаються:

1.1. Симптоматичне лікування алергії;

1.2. Симптоматичне лікування болю в горлі;

1.3. Симптоматичне лікування дисбактеріозу;

1.4. Симптоматичне лікування діареї;

1.5. Симптоматичне лікування кашлю;

1.6. Симптоматичне лікування опіків;

1.7. Симптоматичне лікування поверхневих закритих травм;

1.8. Симптоматичне лікування поверхневих ран;

1.9. Симптоматичне лікування стресу;

1.10. Сприяння відмові від тютюнопаління;

1.11. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі

1.12. Попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД;

1.13. Формування домашньої аптечки першої допомоги;

1.14. Формування аптечки першої допомоги для немовлят;

1.15. Формування аптечки першої допомоги для подорожей;

1.16. Формування аптечки першої допомоги для службових приміщень;

1.17. Симптоматичне лікування безсоння;

1.18. Симптоматичне лікування болю у м’язах та спині;

1.19. Симптоматичне лікування герпетичного ураження губ;

1.20. Симптоматичне лікування головного болю;

1.21. Симптоматичне лікування запору;

1.22. Симптоматичне лікування корости;

1.23. Симптоматичне лікування педикульозу;

1.24. Симптоматичне лікування печії;

1.25. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей віком до 15 років;

1.26. Симптоматичне лікування підвищеної температури тіла у дітей з 15 років та у дорослих;

1.27. Симптоматичне лікування риніту;

1.28. Профілактика захворювання на грип та ГРВІ;

1.29. Профілактика захворювання на остеопороз;

1.30. Профілактика захворювань, спричинених йодною недостатністю;

1.31. Профілактика і симптоматичне лікування вугрової хвороби;

1.32. Профілактика і симптоматичне лікування остеоартрозу.

2. Рекомендувати керівникам аптечних закладів всіх форм власності використовувати в практичній діяльності протоколи провізора (фармацевта), затверджених пунктом 1 цього наказу в якості інформаційного посібника.

3. Голові Державної служби України з лікарських засобів забезпечити моніторинг за впровадженням в роботу аптечних закладів протоколів провізора (фармацевта), затверджених п. 1 цього наказу, та щороку до 20 лютого надавати інформацію про результати моніторингу до Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України.

4. Директору Департаменту регуляторної політики в сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я забезпечити при необхідності внесення змін в протоколи провізора (фармацевта) при відпуску безрецептурних лікарських засобів.

5. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МОЗ України від 05.11.2010 № 960 «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)».

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В.о. Міністра

О.В. Аніщенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.1. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу симптомів алергії, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.: Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Будь-який прояв алергії потребує консультації лікаря для вибору тактики лікування

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важка задишка, ускладнене дихання, порушення з боку нервової системи, різке падіння артеріального тиску, приступи ядухи;

3.2. виникнення ознак набряку гортані: хрипкий голос, «гавкаючий» кашель, ускладнення дихання;

3.3. розповсюдження набряку на верхню половину обличчя;

3.4. прояви вираженого неспокою, почуття страху, виражена слабкість, підвищена рухова активність;

3.5. абдомінальний синдром — нудота, блювання, біль в животі різної інтенсивності;

3.6. алергічний риніт супроводжується кров’янистими виділеннями із носа або підвищенням температури і гнійними виділеннями із носа;

3.7. під час лікування з’явились нові прояви алергії;

3.8. прояви алергії не зникають на фоні лікування раніше прописаними лікарськими засобами;

3.9. при лікуванні прояв алергії не проходить впродовж доби або епізодично повторюється;

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при алергії

№ з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Діагноз захворювання визначив лікар так Необхідно приймати тільки ті лікарські препарати, що призначив лікар
ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
2 Чи наявні один або декілька симптомів алергії:
  • чхання
  • свербіж і почервоніння очей
  • водянисті виділення із носа
  • шкірні висипи
  • шкірний свербіж
так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу,

для тимчасового полегшення симптомів алергії призначити:

  • антигістамінні препарати для
  • системного і місцевого застосування;
  • засоби елімінаційної терапії;
  • симпатоміметики для місцевого застосування.
ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
3 Чи наявний зв’язок цих симптомів з можливим контактом з алергенами:
  • домашні тварини, сухий корм для риб
  • період цвітіння рослин
  • контакт з хімічними речовинами
  • приймання лікарських препаратів
  • вживання деяких продуктів харчування
  • укуси комах
  • сонячне опромінення, холод
так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу,

для полегшення симптомів алергії

  • намагатись уникати контакту з потенційними алергенами;
  • проводити елімінаційні заходи по відношенню до зовнішніх алергенів (частіше приймати душ, застосовувати очисники повітря в приміщенні, частіше проводити вологе прибирання тощо);
  • застосовувати гіпоалергенну, елімінаційну дієту

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування алергії

5.1. Антигістамінні препарати І покоління

5.1.1. Диметинден

5.1.2. Клемастин

5.1.3. Мебгідрoлін

5.1.4. Хіфенадин

5.1.5. Хлоропірамін

5.2. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.2.1. Акривастин

5.2.2. Дезлоратадин

5.2.3. Фексофенадин

5.2.4. Ебастин

5.2.5. Лоратадин

5.2.6. Цетиризин

5.3. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.3.1. Азеластин

5.3.2. Диметинден

5.3.3. Лоратадин

5.4. Глюкокортикострероїди для локального (місцевого) застосування

5.4.1. Гідрокортизон

5.4.2. Беклометазон

5.5. Ентеросорбенти

5.5.1. Вугілля медичне активоване

5.5.2. Діосмектит

5.5.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.6. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.7.1. Тетризолін

5.7.2. Ксилометазолін

5.7.3. Нафазолін

5.7.4. Оксиметазолін

5.7.5. Трамазолін

5.7.6. Диметинден + фенілефрин

5.7.7. Туаміногептан + ацетилцистеїн

5.7.8. Фенілефрин

5.7. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів

5.8.1. Кислота кромогліциєва

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Антигістамінні препарати

п.18.3.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

У антигістамінних препаратів (особливо І покоління) при тривалому застосуванні може відмічатися значне зниження терапевтичної ефективності (тахифілаксія)

Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм

2 Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (опасистих клітин)

п.18.3.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.15.5.2 розділу «Офтальмологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.6 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом препаратів розпочинають за 3-4 тижні до ймовірного контакту з алергеном

Стійкий ефект стабілізаторів мембран опасистих клітин розвивається протягом 10-12 тижнів постійного приймання

В перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової носа, що не потребує відміни препарату

Для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на день

3 Глюкокортикоїди для місцевого (локального) застосування

п.18.3.4.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.9.1.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.5 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Не призначають після перенесених травм носа (2 міс.) та операцій на носовій перетинці (1 рік), наявності виразок на слизових оболонках носа

При тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових, носові кровотечі, пригнічення функції кори наднирників

Не можна перевищувати рекомендовану дозу, суворо дотримуватись техніки розпилювання, що наведена в інструкції по застосуванню

Не застосовують у вагітних та в період годування грудьми, а також дітям до 4 років

4 Симпатоміметики для

місцевого застосування

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії

Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом

Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому

Симпатоміметики не призначають особам, що мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

Симпатоміметики не прзначають одночасно з іншими судинозвужувальними засобами, з ?-адреноблокаторами (можливо послаблення антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), седативними (можливо послаблення дії), антидепресантами, інгібіторами МАО (можливо посилення дії і побічних ефектів), з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину

5 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів

При тривалому застосуванні може виникнути запор

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.2. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ В ГОРЛІ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками пацієнта з приводуболю в горлі

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. важке дихання, неможливість промовити декілька слів між вдихами;

3.2. порушення ковтання;

3.3. різке збільшення піднебінних мигдалин, нальоти або виразки на мигдалинах;

3.4. яскраве «палаюче» почервоніння горла;

3.5. збільшення та болісність лімфовузлів;

3.6. підвищення температури тіла більше 38,5-39° С;

3.7. біль в горлі супроводжується шкіряною висипкою;

3.8. біль в горлі супроводжується сильним болем голови, болем у вухах, животі;

3.9. біль в горлі супроводжується зміненням кольору сечі.

3.10. За наявності нальотів на мигдалинах необхідно запідозрити стрептококову ангіну або дифтерію, терміново звернутись до лікаря.

3.11.Якщо протягом 2-х діб після проведення симптоматичного лікування біль в горлі зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при болю в горлі

Наказ МОЗ України від 16.05.2011 р. № 284

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі

5.1. Прості антисептичні засоби

5.1.1. Амбазон

5.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.1.3. Гексетидин

5.1.4. Граміцидин С

5.1.5. Декаметоксин

5.1.6. Фенол

5.1.7. Флурбіпрофен

5.1.8. Холіну саліцилат

5.1.9. Цетилпіридин

5.2. Комбіновані антисептичні засоби

5.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.2.3. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.2.4. Декваліній + дибукаїн

5.2.5. Декваліній + кислота аскорбінова

5.2.6. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.2.7. Йод + калію йодид + гліцерин

5.2.8. Лізоцим + піридоксин

5.2.9. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.2.10. Повідон-йод + алантоїн

5.2.11. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.2.12. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.2.13. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.2.14. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.2.15. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

5.3. Рослинні препарати

5.3.1. Нагідок квіти

5.3.2. Ромашка лікарська

5.3.3. Ісландського моху екстракт

5.3.4. Евкаліпту листя

5.3.5. Обліпихова олія

5.3.6. Хлорофіліпт

5.4. Комбіновані рослинні та гомеопатичні препарати

5.4.1. Ангінал

5.4.2. Ангін-гран

5.4.3. Ангін-Хеель С

5.4.4. Тонзилгон® Н

5.4.5. Тонзилотрен

5.4.6. Тонзипрет®

5.4.7. Фарингол-ARN®

5.4.8. Фарингомед з апельсиновим смаком

5.5. Інші засоби

5.5.1. Прополіс

5.5.2. Прополіс + кислота аскорбінова

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Антисептичні засоби п. 16.3.1. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби» Лікарські засоби, які містять фенол, з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також в період вагітності і годування грудьми

Лікарські засоби, які містять йод, не призначають пацієнтам з порушенням функції щитовидної залози

Приймання лікарських засобів, які містять амілметакрезол, може супроводжуватися відчуттям дискомфорту в шлунку

При одночасному застосуванні лікарських засобів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними лікарськими препаратами (пеніциліни, хлорамфенікол, нітрофурантоїн), спостерігається підсилення протимікробної активності останніх

Лікарські засоби, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, поєднують місцевий протизапальний ефект та підвищення неспецифічної резистентності організму

Лікарські засоби, які містять в своєму складі місцеві анестетики, можуть викликати відчуття заніміння в роті

2 Рослинні та гомеопатичні препарати

п. 16.3.2 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Лікарські засоби у формі спиртової настойки не призначають для внутрішнього вживання протягом тривалого часу, а також дітям до 12 років і жінкам у період вагітності та годування грудьми.
3 Інші засоби

п. 16.3.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Лікарські засоби, які містять прополіс, не застосовують в комбінації з іншими антисептичними препаратами та продуктами бджільництва

Не призначають дітям до 3-х років

6.3. Загальні рекомендації для полегшення болю в горлі

6.3.1. при болю в горлі рекомендується вживання великої кількості теплої рідини;

6.3.2. полоскання горла розчинами антисептиків проводити кожні 2-3 години;

6.3.3. маленьким дітям, які не вміють полоскати горло, замінити полоскання на частий прийом теплого чаю з лимоном або підігрітого фруктового соку;

6.3.4. необхідно утримуватися від куріння та вдихання тютюнового диму, вживання алкоголю, гострої, холодної або надмірно гарячої їжі;

6.3.5. доцільним є застосування сухого тепла на ділянку шиї (зігрівальний компрес);

6.3.6. перед вживання місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі (аерозолів, льодяників, таблеток для розсмоктування, пастилок) необхідно полоскати рот теплою водою;

6.3.7. після прийому місцевих засобів для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно утримуватися від прийому їжі та рідини: пастилок, льодяників та таблеток для розсмоктування — 1-2 години, аерозолів — 3-5 хвилин;

6.3.8. лікарські засоби у вигляді льодяників, пастилок, таблеток для розсмоктування необхідно утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати;

6.3.9.не вдихати аерозолі для лікування болю в горлі!

6.3.10. аерозолі застосовують у дітей віком від 6-8 років за умов, що дитина не опирається і вміє керувати диханням, але окремі спреї можна застосовувати з 3-х років;

6.3.11. хворим на цукровий діабет призначають лікарські засоби у вигляді льодяників та пастилок, які не містять цукор;

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.3. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСБАКТЕРІОЗУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводусимптомів дисбактеріозу, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. порушення дефекації супроводжується підвищенням температури тіла;

3.2. зміна кольору випорожнень, сліди або наявність крові в калі;

3.3. сильний біль в підвздошній ділянці;

3.4. різке здуття животу;

3.5. запаморочення або втрата свідомості, пов’язані з болем в черевній порожнині;

3.6. помітне зниження ваги тіла на фоні розладу дефекації;

3.7. у дитини раннього віку спостерігається зригування, блювання, біль в животі, що має нападоподібний характер, супроводжується здуттям і з’являється через 2-3 години після їди; випорожнення рясні, рідкі, з піною і кислуватим або гнилим запахом; знижуються темпи зростання ваги тіла.

3.8. Лікування дисбактеріозу (особливо у маленьких дітей) необхідно розпочинати після консультації лікаря і проведення мікробіологічного дослідження фекалій!

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при дисбактеріозі

Чи супроводжується порушення частоти дефекації :
  • здуттям або гурчанням в животі;
  • болем в нижній ділянці животу, який зменшується після відходження газів;
  • нудотою, відрижкою, гіркотою в роті.
Чи спостерігається:

підвищення температури тіла;

зміна кольору стулу, домішки крові;

сильний біль в підвздошній ділянці;

різке здуття животу;

запаморочення або втрата свідомості;

помітне зниження ваги тіла;

Ви вагітні? (для жінок)

ТАК


Частота дефекації до 3 раз на добу або 1 раз за 2-3 доби є фізіологічною
Для уточнення діагнозу та лікування вам необхідно звернутися до лікаря
v

НІ

Ви вважаєте, що порушення частоти дефекації пов’язане з…
v

НІ

Різкою зміною раціону харчування? ТАК

>

Вам необхідно дотримуватися звичного раціону та приймати ферментні препарати
v

НІ

Чи є у вас хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, ревматичні хвороби? ТАК

>

Вам необхідно звернутися до лікаря для лікування основного захворювання
v

НІ

Прийомом лікарських засобів (непрямих коагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів, антацидів, серцевих глікозидів, препаратів калію, кальцію, заліза, психотропних, наркотичних)? ТАК

>

Вам необхідно звернутися до лікаря для подальшої корекції терапії
v

НІ

Прийомом антибактеріальних лікарських засобів (сульфаніламідів, антибіотиків)? ТАК

>

Вам необхідно приймати лікарські засоби, які відновлюють мікрофлору кишечнику, тому що діарея у вас може бути проявом дисбактеріозу
Якщо незважаючи на прийом препаратів порушення дефекації продовжується більш ніж 72 години
треба терміново звернутися до лікаря!

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування дисбактеріозу

5.1. Пробіотики

5.1.1. Лактобактерин

5.1.2. Біфідумбактерин

5.1.3. Біфі-форм

5.1.4. Сахароміцети буларді

5.1.5. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.6. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.2. Пребіотики

5.2.1. Лактулоза

5.2.2. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.2.3. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Пробіотики і пребіотики

п.3.15. розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»; п.18.1.6 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів

Лікарські препарати, що містять лактобактерії рекомендується запивати молоком або молочними напоями

Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем.

Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з антацидами, ферментними препаратами а також лікарськими засобами лужної природи

Лікарські препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики) не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями

Необхідно суворо дотримуватись температурного режиму при зберіганні термолабільних лікарських препаратів

При застосуванні у маленьких дітей можливо розкриття капсули лікарських засобів і змішування її вмісту з невеликою кількістю рідини (грудне молоко, кип’ячена вода, чай), отримана суміш не підлягає зберіганню

При одночасному застосуванні з лактулозою спостерігається кращий ефект розвитку корисної мікрофлори і загибель патогенної мікрофлори

6.3. Загальні рекомендації щодо раціональної дієтотерапії:

6.3.1. харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;

6.3.2. необхідно вживати нежирні продукти (відварне м’ясо, риба, сир), каші (рисова, вівсяна, гречана), черствий білий хліб, фрукти і овочі у великій кількості;

6.3.3. при діареї із раціону тимчасово виключають чорний хліб, незбиране молоко, сирі овочі і фрукти (їх необхідно вживати у вареному і запеченому вигляді), жирні і гострі приправи;

6.3.4. при запорі необхідно вживати продукти багаті на харчові волокна — хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти;

6.3.5. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози — мед, варення, цукерки, виноград;

6.3.6. у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.4. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПРИ ДІАРЕЇ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводунаявності у пацієнта діареї.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу:Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Частота дефекації до 3 разів на добу вважається фізіологічною

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. загальний важкий стан хворого, що викликаний діареєю;

3.2. діарея триває більше 48 годин

3.3. діарея супроводжується підвищенням температури тіла;

3.4. виділяється багато слизу та/або присутня кров в калі;

3.5. часті болісні позиви і болісна дефекація;

3.6. діарея супроводжується нудотою і блюванням;

3.7. наявні ознаки загального зневоднення: сильна спрага, відчуття сухості в роті, зморщена шкіра, зниження ваги тіла, значне зменшення кількості сечі;

3.8. діарея у вагітних;

3.9. діарея у дітей віком до 1 року

3.10.наявність діареї одночасно у декількох членів родини

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при діареї

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Який характер мають випорожнення (відмічається зміна кольору — до чорного і консистенції — «рисового відвару»), мають місце загрозливі симптоми так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Призначити лікарські препарати, що пригнічують перистальтику, додаткова терапія призначається після з’ясування причин діареї
2 Якого режиму харчування дотримується пацієнт, чи має місце переїдання, різка зміна режиму харчування, вживання продуктів, що викликають посилення перистальтики так Дотримання звичного раціона харчування

Призначити ферментні препарати

3 Чи пов’язане нездужання з вживанням в їжу незбираного молока так Можливо, діарея пов’язана з нестачею лактози, необхідна консультація лікаря і виключення із раціону незбираного молока
4 Чи має місце загострення хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту (гіпоацидний гастрит, панкреатит, коліт, холецистит тощо) так Необхідно звернутись до лікаря для лікування основного захворювання
5 Чи пов’язане нездужання з переляком або стресом так Призначити седативні препарати
6 Чи пов’язане нездужання з прийманням антимікробних препаратів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
7 Чи пов’язане нездужання з прийманням лікарських препаратів — непрямих антикоагулянтів, нестероїдних протизапальних засобів, антацидних засобів, що містять магній, серцевих глікозидів, препаратів калію, антиаритмічних засобів (хінідин, пропранолол), замінювачів цукру (маннітол, сорбітол) так Необхідно звернутись до лікаря для подальшої корекції лікування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування діареї

5.1. Пробіотики і пребіотики

5.1.1. Лактобактерин

5.1.2. Біфідумбактерин

5.1.3. Біфі-форм

5.1.4. Сахароміцети буларді

5.1.5. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.1.6. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.1.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.1.8. Лактулоза

5.1.9. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.1.10. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

5.2. Ентеросорбенти

5.2.1.Вугілля медичне активоване

5.2.2. Діосмектит

5.2.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.3. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.3.1. Лоперамід

5.3.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.4. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.4.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.4.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.5. Препарати ферментів

5.5.1. Солізим

5.5.2. Панкреатин

5.5.3. Ацидин + пепсин

5.5.4. Ліпаза + Трипсин + Хімотрипсин + Амілаза + Холієва кислота + Пепсин

5.6. Протимікробні препарати що застосовуються при кишкових інфекціях

5.6.1. Фталілсульфатіазол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Засоби, що пригнічують перистальтику

п.3.12.3 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння

Обережно застосовують при порушені функції печінки

Не призначають при підвищеній температурі

Не призначають одночасно з лікарськими препаратами, що посилюють перистальтику

Не призначають вагітним в І триместрі та в період годування грудьми, дітям до 5 років

При виникненні запору слід негайно зупинити приймання препарату

2 Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації.

п.3.13 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів

Безконтрольне приймання лікарських препаратів може привести до водно-електролітного дисбалансу

Недопустимо додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок — посилення діареї)

3 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Рекомендується дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських препаратів

При тривалому застосуванні можуть виникати запори

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

4 Препарати ферментів

п.3.17 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Лікарські препарати потрібно приймати під час або відразу після їжі

Лікарські препарати в формі капсул і мікросфер, таблеток слід ковтати цілими, не розжовуючи

Не слід одночасно застосовувати з антидіарейними мікробними препаратами (пробіотиками)

5 Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

п.3.12.1. розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

В період прийому протимікробних лікарських засобів необхідно застосовувати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота)

Під час вагітності слід застосовувати протимікробні препарати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик

6 Пробіотики і пребіотики

п.3.15 розділу «Гастроентерологія.

Лікарські засоби»;

п.18.1.6 розділу «Імуномодулюючі та протиалергічні засоби»

Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів

Лікарські препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями

Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з ферментними препаратами і антацидами

Лікарські препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики) не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями

Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.5. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ КАШЛЮ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводукашлю

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу:Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. кашель продовжується більше ніж тиждень та інтенсивність його зростає;

3.2. кашель супроводжується стійким тривалим (протягом 2-х тижнів) підвищенням температури 37.5°-38°С;

3.3. кашель супроводжується високою (вище 38°-39°С) температурою протягом 2-х або більше діб;

3.4. кашель супроводжується задишкою, болем в грудній клітці при диханні;

3.5. кашель супроводжується відділенням густого зеленуватого мокротиння;

3.6. кашель супроводжується відділенням мокротиння з прожилками крові;

3.7. кашель супроводжується нападами ядухи;

3.8. кашель супроводжується слабкістю, зниженням ваги тіла;

3.9. кашель супроводжується рясним потовиділенням (особливо вночі), пропасницею;

3.10. раптовий напад сильного кашлю;

3.11. інтенсивний кашель протягом години без перерви;

3.12. рясне виділення мокротиння;

3.13. зміна голосу.

3.14. Самолікування кашлю можливе у випадку гострих респіраторних захворювань, ларингіту, трахеїту, на початкових стадіях гострого бронхіту, при вдихання подразнюючих речовин (за умов, що не порушено загальний стан)!

3.15. Якщо протягом 2-х діб після проведення симптоматичного лікування кашель зберігається, необхідно обов’язково звернутись до лікаря.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при кашлі

Наказ МОЗ України від 16.05.2011 р. № 284

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування кашлю

Муколітичні засоби:

5.1.Муколітичні засоби прямої дії:

5.1.1. Ацетилцистеїн

5.2.Муколітичні засоби непрямої дії:

5.2.1. Амброксол

5.2.2. Бромгексин

5.2.3. Карбоцистеїн

5.3. Муколітичні засоби експекторанти:

5.3.1. Гвайфенезин

5.3.2. Ердостеїн

5.3.3. Алтея лікарська

5.3.4. Листя евкаліпту

5.3.5. Подорожник великий

5.3.6. Корінь солодки

5.3.7. Листя плюща

5.4. Комбіновані муколітичні лікарські засоби рослинного походження, гомеопатичні, антигомотоксичні

5.5 Протикашльові наркотичні засоби:

5.5.1. Кодеїн + терпінгідрат + натрію гідрокарбонат

5.5.2. Кодеїн + екстракт термопсису сухого + корінь солодки + натрію гідрокарбонат

5.6. Ненаркотичні протикашльові засоби:

5.6.1. Бутамірат

5.6.2. Окселадин

5.6.3. Преноксдіазин

5.7. Комбіновані протикашльові засоби:

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Муколітичні засоби прямої дії

п. 4.6.1 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби»

Лікування ацетилцистеїном треба починати з невеликих доз (100-200 мг), тому що ефект великих доз може бути непередбачуваним и приводити до вираженої гіперсекреції

Ацетилцистеїн може викликати легеневі кровотечі, порушувати функцію печінки та нирок, у хворих на бронхіальну астму — викликати бронхоспазм

Ацетилцистеїн протипоказаний в I триместрі вагітності, в подальшому застосовується тільки за суворими показаннями під контролем лікаря

При пероральному прийомі ацетилцистеїну антибіотики треба приймати через 2 години

2 Муколітики непрямої дії

п. 4.6.2 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби»

Бромгексин та амброксол можуть підвищувати активність трансаміназ печінки

Бромгексин та амброксол не сумісні з лужними розчинами, з препаратами, які містять кодеїн, з холінолітиками

Амброксол збільшує ступінь проникнення антибіотиків в бронхіальний секрет та слизову бронхів

Амброксол протипоказаний в I триместрі вагітності

Карбоцистеїн не призначають особам з ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту

3 Експекторанти

п. 4.6.4 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби»

Відхаркувальні лікарські засоби не можна поєднувати з препаратами, які гальмують кашльовий рефлекс (протикашльові засоби центральної та периферичної дії) та з антигістамінними лікарськими засобами I покоління, які згущують мокротиння

Відхаркувальні засоби не призначають одночасно з лікарськими препаратами, які зневоднюють організм пацієнта (сечогінні, проносні тощо)

Відхаркувальні лікарські засоби рефлекторної дії (термопсис, терпінгідрат, істод, алтей) при перевищенні дози можуть викликати блювання і протипоказані при захворювання шлунку (гастрит, виразкова хвороба)

Відхаркувальні лікарські засоби необхідно запивати достатньою кількістю лужної рідини; рекомендується випивати додатково до фізіологічної норми 1,5-2 л рідини для компенсації фізіологічних втрат

Відхаркувальні лікарські засоби не призначають лежачим хворим

Клінічний ефект відхаркувальних лікарських засобів, зазвичай, спостерігається не раніше 6-7 доби лікування

В перші 2-3 доби прийому відхаркувальних лікарських засобів кашель та виділення мокротиння можуть підсилитися, що свідчить про ефективність препарату

При передозуванні або тривалому прийомі лікарських засобів, які містять йодиди (калію йодид, натрію йодид), можливий розвиток йодизму: риніт, кропив’янка, набряк Квінке; можливі явища гіпертіреозу — тахікардія, тремор, підвищена збудженість, безсоння, діарея (у осіб віком понад 40 років)

Лікарські засоби, які містять йодиди, протипоказані при вагітності, гострих запальних процесах, захворюваннях щитовидної залози

За наявності гострого запального процесу перевагу віддають відхаркувальним лікарським засобам рослинного походження;

Рослинні відвари та настої (солодки, алтею, анісу, чебрецю) чинять на тільки відхаркувальну дію, але й сприяють регенерації пошкодженої слизової бронхів за рахунок вмісту мікроелементів, вітамінів і біогенних стимуляторів

4 Наркотичні протикашльові засоби

п.4.7.1 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби»

Протикашльові лікарські засоби не призначають при підвищеній бронхіальній секреції, рясному виділенні мокроти

Протикашльові лікарські засоби, які містять кодеїн, декстрометорфан, не призначають дітям до 2-х років, в період вагітності та годування грудьми

Протикашльові препарати, які містять кодеїн, декстрометорфан, при прийомі великих доз, вживанні протягом тривалого часу або разом з алкоголем можуть призводити до пригнічення ЦНС та дихання

Лікарські засоби, які містять декстраметорфан, можуть викликати млявість, сонливість, запаморочення, тому їх не призначають водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної ваги

5 Ненаркотичні протикашльові засоби

п. 4.7.2 розділу «Пульмонологія. Лікарські засоби»)

Протикашльові лікарські засоби, які містять бутамірат, не призначають дітям до 2-х років, в період вагітності та годування грудьми

При прийомі високих доз або вживанні протягом тривалого часу лікарських засобів, які містять бутамірат, можливо зниження артеріального тиску, блювання, діарея, а в особливо важких випадках — виражене пригнічення ЦНС та дихання

Лікарські засоби, які містять окселадин, бутамірат, не можна поєднувати з алкоголем внаслідок високого ризику пригнічення ЦНС (млявість, сонливість, запаморочення) та дихання

Не призначають водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної уваги

Таблетки, які містять преноксдіазин, треба ковтати не розжовуючи, оскільки вони можуть викликати оніміння, втрату чутливості слизової рота і глотки

При прийомі преноксдіазину може спостерігатися сухість в роті і глотці, його не застосовують у осіб з низьким артеріальним тиском, а також у дітей віком до 6 років

Лікарські засоби, які містять глауцину гідрохлорид, при застосуванні у дітей можуть викликати зниження артеріального тиску

6.3. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів при наявності кашлю:

6.3.1. утримуватись від куріння, в тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму;

6.3.2. частіше провітрювати приміщення, тому що чисте прохолодне повітря знижує кашльовий рефлекс;

6.3.3. приймати багато рідини, оскільки це полегшує відходження мокротиння.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.6. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОПІКІВ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією щодо ліків та допомоги з приводуотриманих опіків

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу:Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. вид опіку (термічний, хімічний, променевий, електричний);

2.1.3. як давно виник опік;

2.1.4. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.5. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

2.2. Будь-які опіки у дітей (особливо до 1 року) потребують звернення до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. При термічних або хімічних опіках:

3.1.1. опіки ІІІ і ІV ступеню — з ураженням підшкірних тканин

3.1.2. поверхневі опіки більше 10% поверхні тіла

3.1.3. утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла

3.1.4. наявні ознаки опікового шоку — озноб, нудота, блювання, задишка, тахікардія, зміна артеріального тиску, збуджений стан

3.1.5. хімічні опіки очей, глотки, гортані і стравоходу

3.2. При сонячних (променевих) опіках:

3.2.1. порушення свідомості

3.2.2. підвищення температури тіла вище 39°С

3.2.3. сухість в роті, зниження або відсутність сечовиділення

3.2.4. зморщена або обвисла шкіра

3.2.5. утворення пухирів більше 5 см в діаметрі на великих ділянках тіла

3.2.6. сильний біль в місці опіку

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при опіках

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи проводились заходи самодопомоги ні При термічних опіках необхідно після припинення дії термічного агента охолодити уражену ділянку (холодною водою, снігом тощо), вжити заходів для запобігання забруднення опікової поверхні і захисту її від інфікування;

При хімічних опіках уражену шкіру і слизові необхідно промити великою кількістю холодної води, а потім провести хімічну нейтралізацію відповідно до хімічних властивостей агента

так Якщо опіки поверхневі і займають невеликі ділянки тіла, рекомендувати провести первинну обробку місця ураження і призначити лікарські засоби для симптоматичного лікування опіків.

Необхідно звернутись до лікаря, якщо опіки глибокі і займають значні ділянки тіла

2 Чи отриманий термічний або сонячний опік впродовж доби так При легкому ступені опіку після проведення первинних запобіжних заходів необхідно обробити уражену ділянку антисептичними засобами і нанести лікарські засоби ранозагоювальної і антибактеріальної дії для топічного застосування
ні При легкому ступені опіку призначити лікарські засоби ранозагоювальної дії для топічного застосування; при ознаках погіршення стану (наявності гною, почервоніння і набряку прилеглих ділянок шкіри, підвищення температури тіла тощо) терміново звернутися до лікаря
3 Чи опік викликаний хімічним агентом так Необхідно звернутися до лікаря для надання допомоги і призначення лікування;

якщо неможливо звернутися до лікаря негайно, вжити заходи по усуненню і нейтралізації хімічного агента, що викликав опік

4.1. Засоби для нейтралізації хімічних агентів, що викликають опік

Хімічний агент Нейтралізуючий засіб і спосіб його застосування
Кислота азотна, хлористоводнева, фтористоводнева Примочки з 3% розчином натрію гідрокарбонату
Кислота карболова (фенол) Пов’язки з вапняним молоком або гліцерином
Кислота сірчана Ні в якому разі не промивати опік водою, оскільки при змішуванні з водою виділяється тепло і опік посилюється, пошкоджену ділянку необхідно обробити олією
Луги Примочки з 1-3% розчинами слабих кислот (оцтової, лимонної)
Вапно Примочки з 20% розчином глюкози (цукру)
Алюмінійорганічні сполуки Видаляти тампоном, що змочений в бензині або спирті, оскільки при промиванні водою можливо загоряння
Солі важких металів Пов’язки з 3-5% розчином натрію гідрокарбонату

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування опіків

5.1. Анальгетики і антипіретики (при сильних болях)

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.1.8.Метамізол натрій + пітофенон + фенпівериній

5.2. Антибактеріальні засоби для топічного застосування

5.2.1. Сульфадіазин срібла

5.2.2. Сульфатіазол

5.2.3. Сульфаніламід

5.2.4. Неоміцину сульфат + бацитрацину цинку

5.2.5. Хлорамфенікол

5.2.6. Хлорамфенікол + метил урацил

5.2.7. Мефенамінова кислота + вінілін

5.2.8. Цетримід + бензалконію хлорид

5.3. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.3.1. Етоній

5.3.2. Хлоргексидин

5.3.3. Мiрамiстин

5.3.4. Діоксидин + лідокаїн

5.3.5. Нітрофурал

5.3.6. Перманганат калію

5.3.7. Повідон-йод

5.3.8. Перекис водню

5.3.9. Декспантенол + хлоргексидин

5.4. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.4.1. Актовегін

5.4.2. Солкосеріл

5.4.3. Декспантенол

5.4.4. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.4.5. Обліпихова олія

6. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4.1 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози

В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарського засобу

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

При застосуванні мазі етонію можуть спостерігатись шкірно-алергічні реакції у вигляді почервоніння і свербіння

2 Антибактеріальні засоби для топічного застосування

п.9.1.2 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

В результаті тривалого лікування або лікування великих ділянок шкіри препаратами, що містять сульфадіазин, може виникнути аргірія –внаслідок накопичення срібла в тканинах шкіра може набувати злегка сірувате забарвлення

3 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди

Для всіх нестероїдних протизапальних засобів, особливо для препаратів ацетилсаліцилової кислоти, характерна ульцерогенна дія, вони можуть знижувати діуретичний ефект петльових діуретиків, сприяти кумуляції дигоксину, аміноглікозидів і розвитку інтоксикації цими препаратами

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти, метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Основний недолік лікарських препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Лікарські препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

Для купирування болю тривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, не включені до Державного Формуляра

з/п

Група лікарських засобів

Інформація для пацієнтів щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Ранозагоювальні засоби для топічного застосування Для лікування опіків переважно застосування лікарських препаратів, що містять декспантенол

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу

При застосуванні препаратів актовегін і солкосеріл можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарських засобів

6.3. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів, які отримали опіки

6.3.1. недопустимо самостійно розрізати пухирі, які виникають в результаті опіку, оскільки підвищується ризик розвитку інфекції і гальмується процес регенерації тканин

6.3.2. при хімічних опіках категорично протипоказане накладення жирових пов’язок або мазей на жировій основі

6.3.3. при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини

6.3.4. обпечену ділянку тіла необхідно захищати від дії високих температур і сонця

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.7. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ЗАКРИТИХ ТРАВМ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуповерхневих закритих травм (удари, синці, гематоми, розтягнення).

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу:Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно отримана травма;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. в травмованій ділянці тіла при незначному фізичному навантаженні з’являється різкий біль у поєднанні із обмеженням руху в суглобі

3.2. швидке (протягом кількох хвилин) наростання набряку ушкоджених тканин, поява синюшного відтінку

3.3. після перенесеної місцевої травми відмічається нудота, запаморочення, сонливість

3.3. в місці пошкодження наявна кровотеча

3.4. після перенесеної травми відмічається підвищення температури тіла вище 38°С

3.5. ознаки наслідків удару (біль, набряк, синець тощо) з’явились без травмування

3.6. вагітність

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при поверхневих закритих травмах

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи травмування мало місце нещодавно так Якщо ушкодження незначне, необхідно протягом перших 24-48 годин забезпечити спокій і холод на місце ушкодження,

при необхідності призначити лікарських засобів симптоматичної дії для місцевого застосування, для зняття сильного болю призначити анальгетики

ні Якщо ушкодження незначне, для прискорення процесу одужання призначити лікарські засоби симптоматичної дії для місцевого застосування;

якщо мають місце загрозливі симптоми, необхідно звернутись до лікаря

2 Чи нормально, без ускладнень, проходить процес загоєння травмованої ділянки тіла після надання першої допомоги (у випадку травмування деякий час тому) так Для прискорення процесу одужання продовжити терапію лікарськими засобами, які мають протизапальну і анальгетичну дію
ні Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування при ознаках погіршення стану (наявності гною, почервоніння і набряку прилеглих ділянок шкіри, підвищення температури тіла тощо)

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування поверхневих травм

5.1. Анальгетики і антипіретики (при сильних болях)

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпідон

5.1.8.Метамізол натрій + пітофенон + фенпівериній

5.2. Ангіопротектори (для топічного застосування)

5.2.1. Троксерутин

5.2.2. Есцин

5.3. Антитромботичні засоби (для топічного застосування)

5.3.1. Гепарин

5.3.3. Гепариноїд

5.4. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби (для топічного застосування)

5.4.1. Диклофенак

5.4.2. Індометацин

5.4.3. Ібупрофен

5.4.4. Німесулід

5.4.5. Напроксен

5.4.6. Кетопрофен

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

п.8.7.1 розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»

Всі нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби необхідно приймати після їди

Для купирування болю тривалість прийому нестероїдних протизапальних та протиревматичних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні

Препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років

Мазі та гелі, які містять нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи попадання на ушкоджені ділянки або раньові поверхні

При нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонки

При застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби можлива поява контактного дерматиту — свербіж, гіперемія, набряк, висипи. В таких випадках застосування лікарських засобів слід негайно припинити

При тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів, які містять нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби, можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів

2 Антитромботичні засоби (для топічного застосування),

п.9.9. розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»;

п.13.8 розділу «Гематологія. Лікарські засоби»

NB! Гепаринвмісні препарати для місцевого застосування не можна наносити при наявності кровотечі, на відкриті рани, інфіковані ділянки, при наявності геморрагій і схильності до кровотеч

При виборі м’якої лікарської форми лікарського засобу необхідно враховувати особливості мазевої основи: препарати на жировій основі можуть залишати сліди на білизні, одязі, але мають більш тривалу дію і підходять для сухої шкіри; гелі швидко проникають в шкіру за рахунок вмісту спирту та інших речовин, що швидко випаровуються, виявляють охолоджуючу дію, тому їх доцільно застосовувати відразу після травмування

Мазі та гелі, що містять венотонізуючі препарати, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи попадання на ушкоджені ділянки або раньові поверхні, а також в очі та на інші слизові

При застосуванні мазей і гелів, можливі шкірно-алергічні реакції у вигляді свербіжу, почервоніння, кропив’янки, які минають самостійно після відміни лікарського засобу

Мазі і гелі наносять на ушкоджені ділянки шкіри тонким шаром, обережно, легкими рухами, не масажуючи

3 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби», п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі анальгетики і антипіретики, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі анальгетики і антипіретики необхідно приймати після їди

Для всіх анальгетиків і антипіретиків, особливо для препаратів ацетилсаліцилової кислоти, характерна ульцерогенна дія, вони можуть знижувати діуретичний ефект петльових діуретиків, сприяти кумуляції дигоксину, аміноглікозидів і розвитку інтоксикації цими препаратами

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Важлива властивість лікарських препаратів, що містять парацетамол — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Лікарські препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Не можна поєднувати прийом анальгетиків і антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

Для купирування болю тривалість прийому анальгетиків без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.8. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ РАН

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуотриманихповерхневих ран (саден, порізів, подряпин).

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникла рана;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже застосовано для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. кровотеча яскраво-червоного кольору, кров витікає із рани під тиском («пульсуюча» кровотеча) — можливе пошкодження артерії

3.2. сильна кровотеча, яка супроводжується великою втратою крові

3.3. якщо поріз глибокий або довжиною більше 2см — можливо, знадобиться накладення швів

3.4. якщо кровотеча не припиняється через 15-20 хвилин після накладення пов’язки

3.5. поріз або подряпина на обличчі або іншому місці, де утворення шраму необхідно звести до мінімуму

3.6. поріз на кисті або зап’ястку — можливе пошкодження нервів або сухожиллів

3.7. наявні ознаки запалення — червоні смуги, почервоніння, що розповсюджується більше, ніж на 2 см навколо рани, набряк навколо рани, температура

3.8. рана супроводжується підвищенням температури тіла

3.9. забруднена рана у пацієнта, якому робили протиправцеве щеплення більше, ніж 5 років тому

3.10. рану неможливо добре очистити і вимити від бруду

3.11. рана, із якої виділяється багато ексудату і яка довго не загоюється

3.12. рана супроводжується нудотою і блюванням, особливо при травмах голови

3.13. будь-які рани і порізи на обличчі і голові у дітей

3.14. якщо кровотеча, що виникла у дитини при травмуванні гострим предметом внутрішніх ділянок рота чи губи, не минає протягом 15 хвилин

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при поверхневих відкритих ранах

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи були вжиті заходи першої допомоги після травмування ні Невеликі подряпини і порізи необхідно промити водними розчинами антисептиків або, при їх відсутності, чистою водою з милом і накласти стерильну пов’язку з антисептиком;

якщо наявна кровотеча, її необхідно спинити шляхом накладання пов’язки або джгута;

у випадку серйозного травмування необхідно звернутись до лікаря

так Якщо обробка рани проведена належним чином, призначити, при необхідності, лікарські засоби для прискорення загоєння рани:

антисептичні і дезінфікуючі засоби

антибактеріальні засоби для топічного застосування

ранозагоювальні засоби для топічного застосування

2 Чи нормально, без ускладнень, проходить загоєння рани після надання першої допомоги (якщо травмування мало місце деякий час тому) так Для прискорення процесу загоєння рани можна призначити ранозагоювальні засоби для топічного застосування
ні Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування поверхневих відкритих ран

5.1. Антибактеріальні засоби для топічного застосування

5.1.1. Сульфадіазин срібла

5.1.2. Сульфатіазол

5.1.3. Хлорамфенікол

5.1.4. Сульфаніламід

5.1.5. Неоміцину сульфат + бацитрацину цинку

5.1.6. Декспантенол + хлоргексидин

5.1.7. Хлорамфенікол + метилурацил

5.1.8. Мефенамінова кислота + вінілін

5.1.9. Цетримід + бензалконію хлорид

5.2. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.2.1. Діамантовий зелений

5.2.2. Ектерицид

5.2.3. Етанол

5.2.4. Етоній

5.2.5. Йод

5.2.6. Кислота борна

5.2.7. Мiрамiстин

5.2.8. Нітрофурал

5.2.9. Перекис водню

5.2.10. Перманганат калію

5.2.11. Повідон-йод

5.2.12. Хлоргексидин

5.2.13. Хлорофіліпт

5.3. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.3.1. Актовегін

5.3.2. Солкосеріл

5.3.3. Декспантенол

5.3.4. Обліпихова олія

5.3.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів

1 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах

Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнюючу дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

Великі ділянки шкіри не обробляють розчинами кислоти борної — можлива абсорбція через пошкоджену шкіру і системна токсична дія (особливо у дітей)

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози

В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарського засобу

При застосуванні мазі етонію можуть спостерігатись шкірно-алергічні реакції у вигляді почервоніння і свербіння

2 Антибактеріальні засоби для топічного застосування

п.9.1.2 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

В результаті тривалого лікування або лікування великих ділянок шкіри препаратами, що містять сульфадіазин, може виникнути аргірія –внаслідок накопичення срібла в тканинах шкіра може набувати злегка сірувате забарвлення

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, не включені до Державного Формуляра

з/п

Група лікарських засобів

Інформація для пацієнтів щодо застосування лікарських препаратів

1 Ранозагоювальні засоби для топічного застосування Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу

При застосуванні препаратів актовегін і солкосеріл можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарського засобу

6.3. Загальні рекомендації для пацієнтів, що отримали рани

6.3.1. водні розчини антисептиків використовуються для промивання ран за допомогою ватного або марлевого тампону

6.3.2. розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани, краї рани, поверхневі мікротравми

6.3.3. при глибоких ранах не можна дуже щільно зводити краї рани, оскільки це може сприяти розвитку анаеробної інфекції

6.3.4. мазі наносять безпосередньо на поверхню ушкодженої шкіри або ними просочують пов’язки

6.3.5. рана краще загоюється і вірогідність потрапляння в неї інфекції нижча, якщо її перебинтовувати рідше

6.3.6. перев’язувати подряпини потрібно тільки у випадку, коли необхідно зупинити кровотечу — відкрита подряпина загоюється швидше

6.3.7. пов’язки потрібно робити достатньо тугими, але не порушувати при цьому циркуляцію крові

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.9. ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОВЕРХНЕВИХ СТРЕСУ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією щодо ліків з приводусимптомів стресу, які пацієнт розпізнав самостійно.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1 Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1 у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. біль в грудях, який віддає в руку, шию, щелепу (особливо в ліву половину тіла) і триває більше 20 хв.;

3.2. реакція на стрес супроводжується важкою задишкою, ускладненням дихання, нерівномірним або прискореним серцебиттям, високим артеріальним тиском;

3.3. з часом відмічається збільшення інтенсивності будь-якого болю, що виникає у відповідь на стрес;

3.4. у відповідь на стрес відмічається значне (вище 38°С) підвищення температури тіла;

3.5. реакція на стрес супроводжується сильним головним болем з раптовим розвитком неврологічних симптомів (ускладнення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;

3.6. тривожні стани, що виникають внаслідок стресу, супроводжуються панічними настроями, страхами, фобіями, депресією;

3.7. тривожний стан виникає натще або після фізичного навантаження (часто відмічається при цукровому діабеті);

3.8. при проносі, що виник у відповідь на стрес, відмічаються кров’яні прожилки в калі;

3.9. вагітність.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при стресі

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні на фоні стресу загострення хронічних захворювань: бронхіальна астма, хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, гіпертонічна хвороба тощо. так Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування
ні Продовжити опитування для виявлення симптомів, спричинених стресом і надання рекомендацій
2 Чи наявні наступні симптоми:
  • втома, млявість
  • роздратованість
  • зниження концентрації уваги
  • безсоння
  • депресія, апатія
  • агресивність
так Для призначення симптоматичного лікування необхідно виявити, що спричиняє ці симптоми
ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
3 Чи з’явились ці симптоми після:
  • нервово-емоційного перевантаження (страх, сильне нервове потрясіння, дефіцит часу, складності у взаємовідносинах в сім’ї, на роботі)
  • фізичного навантаження
  • недотримання режиму праці і відпочинку (порушення режиму сну, незбалансоване харчування, часта зміна часових поясів тощо)
так Необхідно зменшити, по можливості, вплив стресових факторів;

для зменшення проявів наявних симптомів призначити безрецептурні препарати відповідної дії — седативні, снодійні, анксиолітики, антидепресанти (рослинного походження);

надати рекомендації щодо способів подолання стресу

ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
4 Чи має місце прийом лікарських засобів:
  • симпатоміметики (препарати для лікування бронхіальної астми, риніту)
  • гормони щитовидної залози
  • препарати, що містять кофеїн
  • загальнотонізуючі засоби або має місце синдром відміни снодійних, транквілізаторів, нікотину, алкоголю
так Необхідно звернутись до лікаря, оскільки стан пацієнта може бути пов’язаний з прийманням / відміною лікарських препаратів

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування стресу

5.1. Амінокислоти

5.1.1. Гліцин

5.2. Транквілізатори

5.2.1. Мебікар

5.3. Антидепресанти рослинного походження

5.3.1. Гіперицин

5.4. Гомеопатичні лікарські засоби

5.5. Снодійні та седативні засоби рослинного походження

5.5.1. Валеріана

5.5.2. Пустирник

5.5.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.5.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.5.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.5.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.5.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.5.8. Пасифлора

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Cнодійні та седативні засоби

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби», п.5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби

Після приймання седативних і снодійних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів

Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах

Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю

Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2-3 тижні і більше)

Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, вагітним, особам, що лікуються від алкогольної залежності, в окремих випадках питання доцільності призначення вирішує лікар

Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту

Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності

Лікарські препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями

Під час приймання лікарських препаратів, що містять бром, необхідно дотримуватись дієти, багатої на калій, а також зменшити вживання натрію хлориду

Солі брому повільно виводяться із організму, можуть кумулюватись і викликати явище бромізму, при перших проявах якого треба негайно припинити приймання лікарського засобу

2 Транквілізатори

п.5.2.1.2. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби

При застосуванні мебікару можливі зниження артеріального тиску і температури тіла, які нормалізуються самостійно і не потребують відміни препарату

При застосуванні великих доз мебікару можливі диспепсичні розлади

3 Антидепресанти рослинного походження п.5.2.4.1 розділу «Психіатрія. Наркологія.

Лікарські засоби»

Оптимальний ефект при застосуванні препаратів на основі звіробою наступає після 10-14 днів регулярного прийому

При застосуванні лікарських препаратів на основі звіробою можливо розвинення фотосенсибілізації, тому необхідно уникати перебування на сонці і відвідування солярію

Лікарські препарати на основі звіробою не призначають дітям до 6 років

При застосуванні препаратів на основі звіробою необхідно утримуватись від вживання алкогольних напоїв

Лікарські препарати на основі звіробою не викликають залежності і не впливають на концентрацію уваги і пам’ять, їх можна застосовувати у активно працюючих людей

При відсутності терапевтичного ефекту після 4-6 тижнів лікування препаратами на основі звіробою необхідно звернутись до лікаря

4 Амінокіслоти п.5.2.3.2 розділу «Психіатрія. Наркологія.

Лікарські засоби»

Гліцин застосовують сублінгвально і утримують в роті до повного розчинення таблетки

У пацієнтів, схильних до гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому гліцин призначають в нижчих дозах і при умові постійного контролю артеріального тиску

6.3. Рекомендації щодо особливостей поведінки задля подолання стресу:

6.3.1. повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8-9 годин)

6.3.2. оптимізація режиму харчування

6.3.3. забезпечення достатньої фізичної активності

6.3.4. забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки

6.3.5. не зловживати алкогольними напоями, тютюном

6.3.6. планування діяльності

6.3.7. здатність до релаксації — фізичної, психічної

6.3.8. зміна характеру діяльності

6.3.9. при виникненні стресових станів у дитини важливо підвищувати її самооцінку, частіше хвалити, приділяти більше уваги і любові

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.10. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СПРИЯННЯ ВІДМОВІ ВІД ТЮТЮНОПАЛІННЯ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводувідмови від тютюнопаління

1.2. Код за МКХ — 10: Z73

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення щодо шкідливого впливу тютюнопаління на здоров’я населення та відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію концепції Державної цільової програми щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення України на 2008-2012 роки, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я нинішнього та прийдешніх поколінь від руйнівних наслідків для здоров’я людей усіх форм споживання тютюну й впливу тютюнового диму;

2.2. Підвищувати рівень інформованості громадськості про проблеми, пов’язані зі станом здоров’я, внаслідок впливу тютюну, брати участь у загальнодержавних та громадських заходах, а також популяризувати програми, такі як «Здоров’я нації», «Кинути палити та стати переможцем», Всесвітній день без тютюну (31 травня щорічно) тощо;

2.3. Власним прикладом пропагувати здоровий спосіб життя шляхом заборони тютюнопаління в аптечних установах та стимулювання співробітників аптеки припинити палити;

2.4. Роз‘яснювати населенню, що паління може впливати на дію ліків.

3. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникла звичка тютюнопаління (скільки років палить пацієнт, скільки цигарок на день викурює);

3.1.3. чи намагався кинути палити раніше (якщо так, то скільки часу вдавалося стримуватися від паління, яке лікування отримував та чому почав палити знову);

3.1.4. які ліки вже прийняті для лікування тютюнозалежності.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при відмові від тютюнопаління

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи зумовлена відмова від тютюнопаління звичайним бажанням кинути палити Так Призначити безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити
Ні Продовжити детальне опитування пацієнта
2 Чи приймає / приймав пацієнт лікарські засоби, що допомагають кинути палити Так Продовжити приймання лікарських засобів, що допомагають кинути палити, якщо ефект лікування задовільний

Якщо ефект незадовільний — необхідно звернутися до лікаря

Ні Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити
3 Чи зумовлена відмова від тютюнопаління наявністю у пацієнта серцево-судинних захворювань (в т.ч. в анамнезі інсульт, інфаркт міокарда), цукрового діабету, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювань органів дихання, онкологічних захворювань тощо. Так Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування залежності від тютюнопаління
Ні Призначити безрецептурні лікарські засоби, що допомагають кинути палити або зменшують потребу у тютюнопалінні
4 Чи наявні ознаки вираженого абстинентного синдрому під час лікування тютюнозалежності:

- дратівливість;

- запаморочення / головні болі;

- тривога / депресія;

- труднощі в концентрації уваги;

- підвищене потовиділення;

- безсоння;

- розлади шлунково-кишкового тракту

Так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу.

Для тимчасового зменшення проявів наявних симптомів призначити безрецептурні лікарські препарати відповідної дії:

- седативні;

- снодійні;

- антидепресанти;

- амінокислоти.

Надати рекомендації щодо здорового способу життя під час лікування тютюнозалежності.

Ні Продовжити лікування тютюнозалежності призначеними лікарськими засобами.

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів, що допомагають кинути палити або зменшують потребу у тютюнопалінні.

5.1. Засоби, що застосовуються при відмові від паління

5.1.1. Нікотин

5.1.2. Цитизин

5.2. Симптоматичне лікування:

5.2.1. Седативні та снодійні засоби рослинного походження

5.2.1.1. Валеріана

5.2.1.2. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.2.1.3. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.2.1.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.2.1.5. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.2.1.6. Пасифлора

5.2.1.7. Пустирник

5.2.2. Антидепресанти рослинного походження

5.2.2.1. Гіперицин

5.2.3. Амінокислоти

5.2.3.1. Гліцин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов

прийому, терміну лікування, правил зберігання;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти,

вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів

1 Засоби, що застосовуються при відмові від паління

п.5.2.3.1. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»

Нікотин

При грудному вигодовуванні жувальна гумка з нікотином використовується тільки після закінчення процесу годування грудьми.

Якщо пацієнт викурює більше 20 цигарок на день, за схемою призначають гумку з дозою нікотину 4 мг або пластир з дозою нікотину 21 мг;

якщо менше — гумку з дозою нікотину 2 мг чи пластир з дозою нікотину 14 мг.

З обережністю застосовують при інсульті, інфаркті міокарду, нестабільній стенокардії, аритмії, ангіопластиці або шунтуванні коронарних артерій, неконтрольованій артеріальній гіпертензії.

У курців, які носять знімні зубні протези, можуть виникати труднощі при жуванні гумки, яка може прилипати до зубних протезів та інколи пошкоджувати їх.

Можуть викликати нудоту та блювання.

Лікарські препарати нікотину з обережністю застосовують у пацієнтів з помірною або вираженою печінковою та нирковою недостатністю, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в гострій стадії.

Трансдермальний пластир необхідно застосовувати з обережністю на шкірі з ознаками її ураження

Внаслідок застосування лікарських препаратів і припинення паління може виявитися необхідним зменшення дози інсуліну у хворих з інсулінзалежним цукровим діабетом

Лікарські препарати, що містять нікотин протипоказані до застосування у дітей віком до 18 років

Слід уникати вживання кислих напоїв за 15 хвилин до розжовування гумки з нікотином

2 Засоби, що застосовуються при відмові від паління

п.5.2.3.1. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»

Цитизин

Необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом і роботі з точними механізмами

Небезпечний для осіб з лактозною недостатністю, галактоземією або глюкозним/ лактозним синдромом мальабсорбції

Цитизин протипоказаний при гострому інфаркті міокарда, нестабільній стенокардії, серцевій аритмії, недавно перенесеному судинно-мозковому захворюванні, атеросклерозі, при вагітності і в період годування грудьми

Дітям до 18 років і дорослим старше 65 років цитизин призначають після уважної оцінки співвідношення користь/ризик

При застосуванні цитизину можливі такі побічні реакції, як зміна смакових відчуттів і апетиту, сухість у роті, розлади травлення, розлади сну, підвищена роздратованість, пітливість.

3 Седативні засоби та снодійні засоби

п.2.7.1. розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»,

п.5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»

Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю

З обережністю слід призначати у першому триместрі вагітності та в період годування грудьми

Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах

Слід з обережністю застосовувати лікарські препарати при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, тяжких захворюваннях печінки, головного мозку, хворим на алкоголізм, діабет

Після прийому снодійних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів

Седативні препарати найбільш ефективні при тривалому застосуванні (2-3 тижні і більше)

Рослинні седативні препарати не викликають залежності і підходять для тривалого застосування

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту

4 Антидепресанти рослинного походження

п.5.2.4.1. розділу «Психіатрія, наркологія.

Лікарські засоби»

При застосуванні лікарських препаратів на основі звіробою можливо розвинення фотосенсибілізації, тому необхідно уникати перебування на сонці і відвідування солярію

Лікарські препарати на основі звіробою не викликають залежності і не впливають на концентрацію уваги і пам’ять, їх можна застосовувати у активно працюючих людей

При застосуванні лікарських препаратів на основі звіробою необхідно утримуватись від вживання алкогольних напоїв

Оптимальний ефект при застосуванні лікарських препаратів на основі звіробою наступає після 10-14 днів регулярного прийому

При відсутності терапевтичного ефекту після 4-6 тижнів лікування препаратами на основі звіробою необхідно звернутись до лікаря

5 Амінокіслоти п.5.2.3.2. розділу «Психіатрія, наркологія.

Лікарські засоби»

Гліцин застосовують сублінгвально і утримують в роті до повного розчинення таблетки

У пацієнтів, схильних до гіпотензії, можливе зниження артеріального тиску, тому гліцин призначають в нижчих дозах і при умові постійного контролю артеріального тиску

6.3. Рекомендації щодо здорового способу життя при відмові від тютюнопаління:

6.3.1. раціональний режим відпочинку та праці;

6.3.2. достатня фізична активність та заняття спортом;

6.3.3. раціональний режим харчування;

6.3.4. повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8-9 годин);

6.3.5. прогулянки на свіжому повітрі;

6.3.6. по можливості уникати стресових ситуацій.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.11. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ТУБЕРКУЛЬОЗІ.

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією з приводуотримання інформації щодо попередження захворювання та лікування при туберкульозі.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення програм профілактики та сприяння прихильності до лікування при туберкульозі, недопущення самолікування туберкульозу та запобігання розвитку хіміорезистентності.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію концепції Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007—2011 роках, яка направлена на зниження показників захворюваності та смертності від туберкульозу, запобігання поширення хіміорезистентного туберкульозу, підвищення ефективності лікування, покращення лабораторної діагностики туберкульозу та брати участь в популяризації програм, таких як «Здоров’я нації», «Стоп ТБ стратегія» (рекомендованої ВООЗ), Всесвітній день боротьби з туберкульозом (24 березня щорічно) тощо;

2.2. Роз‘яснювати населенню необхідність проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики, регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки;

2.3. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо недопущення самолікування туберкульозу та запобігання розвитку хіміорезистентності;

2.4. При підозрі на туберкульоз направляти пацієнтів на консультацію до лікаря для обстеження (туберкулінодіагностика, дослідження мокротиння, рентгенодіагностика) та встановлення діагнозу;

2.5. Сприяти та підтримувати прихильність до лікування у хворих на туберкульоз;

2.6. Надавати хворим на туберкульоз, які знаходяться на підтримуючій терапії, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров‘я.

3. Фактори ризику захворювання на туберкульоз:

3.1. належність до соціальних груп ризику (особи з асоціальним способом життя, мігранти, біженці, переселенці, особи, які перебувають або звільнилися з пенітенціарних установ, люди з алкогольною або наркотичною залежністю);

3.2. належність до професійних груп ризику (медичні працівники, робітники пенітенціарних установ, робітники тваринництва тощо);

3.3. наявність членів родини, хворих на туберкульоз;

3.4. тісний контакт з хворими на туберкульоз;

3.5. професійні захворювання легень;

3.6. тютюнопаління;

3.7. цукровий діабет;

3.8. ВІЛ-інфікування;

3.9. захворювання, що вимагають постійного прийому глюкокортикоїдів або цитостатиків.

4. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

4.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

4.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

4.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

4.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

5. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити туберкульоз, та які вимагають негайного звернення до лікаря

5.1. стійкий продуктивний кашель тривалістю понад 2 тижні;

5.2. фебрильна або субфебрильна температура тіла;

5.3. нічна пітливість;

5.4. втрата ваги, відсутність апетиту;

5.5. важка задишка, ускладнене дихання, приступи ядухи, захриплість голосу;

5.6. кровохаркання, легенева кровотеча;

5.7. виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;

5.8. виражений біль в грудній клітці, що пов’язаний з актом дихання;

5.9. локальний біль в кістках та суглобах;

6. Алгоритм фармацевтичної опіки при підозрі / захворюванні на туберкульоз

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1. Чи наявні у пацієнта вище перелічені симптоми, за якими можна запідозрити туберкульоз. Так Необхідно терміново звернутись до лікаря для діагностики, уточнення діагнозу та призначення лікування.
Ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу,

для тимчасового полегшення симптомів призначити симптоматичне лікування в залежності від характеру скарг пацієнта.

2. Діагноз захворювання визначив лікар Так Необхідно приймати тільки ті лікарські препарати, що призначив лікар
Ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу
3. Чи приймає пацієнт з підозрою / захворюванням на туберкульозпротитуберкульозні лікарські засоби Так Рекомендувати продовжити приймання протитуберкульозних лікарських засобів та попередити пацієнта про можливі побічні реакції, особливості застосування протитуберкульозних лікарських засобів. Наголошувати на необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров‘я, у зв‘язку із можливим розвитком хіміорезистентності.
Ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування

7. Рецептурні лікарські засоби для лікування туберкульозу

7.1. Протитуберкульозні препарати І ряду

7.1.1. Ізоніазид

7.1.2. Етамбутол

7.1.3. Піразинамід

7.1.4. Рифабутин

7.1.5. Рифампіцин

7.1.6. Рифапентин

7.1.7. Стрептоміцин

7.1.8. Фтивазид

7.2. Протитуберкульозні препарати ІІ ряду

7.2.1. Амікацин

7.2.2. Етіонамід

7.2.3. Канаміцин

7.2.4. Капреоміцин

7.2.5. Клофазимін

7.2.6. Натрію аміносаліцилат

7.2.7. Протіонамід

7.2.8. Теризидон

7.2.9. Циклосерин

7.3. Фторхінолони

7.3.1. Гатифлоксацин

7.3.2. Офлоксацин

7.4. Комбіновані протитуберкульозні засоби

7.4.1. Рифампіцин + етамбутол + ізоніазид

7.4.2. Рифампицин + ізоніазид + піразинамід + етамбутол

7.4.3. Етамбутол + ізоніазид

7.4.4. Натрія парааміносаліцилат + ізоніазид

7.4.5. Рифампіцин + ізоніазид

7.4.6. Рифампіцин + піридоксин

7.4.7. Цефепім + амікацин

7.4.8. Гатифлоксацин + орнідазол

8. Надання належної інформації щодо рецептурних протитуберкульозних лікарських засобів, призначених лікарем

8.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

8.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Протитуберкульозні препарати

п.17.3. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»

При тривалому застосуванні протитуберкульозних препаратів показаний систематичний контроль картини периферичної крові і функції печінки, нирок;

Під час лікування протитуберульозними препаратами слід уникати вживання спиртних напоїв;

Застосування можливе у віці до 12 років та в період вагітності і годування грудьми з урахуванням ризик/користь або за життєвими показаннями, на час лікування припиняють годування грудьми;

Можуть викликати диспепсичні прояви (нудота, блювання, діарея тощо) та алергічні реакції;

При прийманні рифампіцину, рифапентину, рифабутину, рифацини сеча, слина, піт, слізна рідина та зуби можуть забарвлюватись в червоний колір;

У хворих на цукровий діабет можлива поява псевдопозитивних результатів глюкозурічних тестів;

Під час лікування ізоніазидом та етамбутолом необхідно регулярне проведення офтальмологічного обстеження;

При прийманні протитуберкульозних лікарських засобів у хворих на СНІД відзначається підвищена частота побічних ефектів;

Рифампіцин, етионамід, циклосерин вживають до їди, а піразинамід, ізоніазид — після їди;

Ізоніазид та / або піразинамід в комбінації з рифампіцином підвищують частоту і тяжкість порушень функції печінки;

Канаміцин, стрептоміцин, амікацин можуть справляти нефротоксичну та ототоксичну дію, при несвоєчасному припиненні прийому може розвинутися глухота;

На час лікування фтивазидом слід утримуватися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами;

Рифацину не застосовують протягом 1 року після перенесеного інфекційного гепатиту;

Етионамід не слід вживати разом з протионамідом;

Фторхінолони протипоказані у віці до 18 років, в період вагітності та годуванні грудьми.

8.3. Рекомендації щодо поведінки під час лікування туберкульозу:

8.3.1. помірна фізична активність;

8.3.2. раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;

8.3.3. повноцінний відпочинок та сон;

8.3.4. прогулянки на свіжому повітрі;

8.3.5. по можливості уникати стресових ситуацій;

8.3.6. не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.

8.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

8.5. Контроль доступності наданої інформації:

8.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

8.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

8.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.12. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ
ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІЛ/СНІД

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за консультацією з приводуотримання інформації щодо попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення про проблему захворювання, методи профілактики (в тому числі добровільне консультування та тестування), сприяння прихильності лікування при ВІЛ/СНІД

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, а також популяризації програм, таких як «Здоров’я нації», Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1 грудня щорічно) тощо;

2.2. Здійснювати широке інформування населення з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пропагувати здоровий спосіб життя, передусім серед молоді та осіб, що належать до груп ризику;

2.3. Рекомендувати особам з груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ — інфекції пройти добровільне консультування та тестування, а також надавати контактну інформацію про найближчі консультативні центри;

2.4. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо програм лікування та недопущення самолікування, запобігання розвитку хіміорезистентності;

2.5. Надавати інформацію про те, що ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватись від годування грудьми дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції;

2.6. Роз‘яснювати хворим на ВІЛ/СНІД про потребу щорічно проводити туберкулінодіагностику та регулярне проходження планових профілактичних оглядів та флюорографії органів грудної клітки з метою раннього виявлення захворювання на туберкульоз;

2.7. Сприяти та підтримувати прихильність до лікування хворих на ВІЛ/СНІД;

2.8. Надавати хворим на ВІЛ/СНІД, які отримують антиретровірусну терапію, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров‘я.

3. Фактори ризику щодо інфікування ВІЛ

3.1. Групи високого ризику щодо інфікування ВІЛ:

споживачі ін’єкційних наркотиків, працівники комерційного сексу, чоловіки, що мають секс з чоловіками;

3.2. Статеві партнери осіб із груп високого ризику;

3.3. Діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями;

3.4. Належність до професійних груп ризику (медичні працівники);

3.5. Донори крові;

3.6. Особи, які повернулись з місць позбавлення волі;

3.7. Особи, які перебувають на обліку протитуберкульозних, наркологічних, дерматовенерологічних закладів охорони здоров’я;

3.8. Особи з асоціальним способом життя;

3.9. Мігранти.

4. Оцінка потреб пацієнта при зверненні за допомогою

4.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

4.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

4.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

4.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

5. Загрозливі симптоми, за якими можна запідозрити ВІЛ/СНІД, та які вимагають негайного звернення до лікаря

5.1. Немотивована втрата ваги;

5.2. Немотивована хронічна діарея, яка триває більше 1 місяця;

5.3. Немотивоване підвищення температури тіла, яке триває більше 1 місяця (постійно або періодично);

5.4. Ураження шкіри та слизових оболонок (себорейний дерматит, грибкові ураження нігтів, рецидивуючі виразки слизової оболонки ротової порожнини, кандидоз ротової порожнини (молочниця);

5.5. Нічна пітливість;

5.6. Виражений інтоксикаційний синдром, слабкість;

5.7. Часті вірусні захворювання;

5.8. Герпетична інфекція з хронічними виразками, що не виліковуються протягом одного місяця;

5.9. Епізод оперізуючого лишаю протягом останніх п’яти років;

5.10. Важкі тривалі пневмонії;

5.11. Легеневий туберкульоз, що розвинувся протягом року.

6. Алгоритм фармацевтичної опіки при підозрі/захворюванні на ВІЛ/СНІД

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

Чи наявні у пацієнта вище перелічені симптоми, які характерні при підозрі / захворюванні на ВІЛ/СНІД. Так Необхідно терміново звернутись до лікаря для діагностики, уточнення діагнозу та призначення лікування.
Ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу,

для тимчасового полегшення симптомів призначити симптоматичне лікування в залежності від характеру скарг пацієнта.

7. Загальні рекомендації щодо способу життя під час лікування ВІЛ/СНІДу:

7.1. достатня фізична активність та заняття спортом;

7.2. використовувати при статевих контактах бар‘єрні методи захисту (презервативи);

7.3. раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;

7.4. вживати полівітамінні лікарські засоби;

7.5. повноцінний відпочинок та нормалізація сну (не менше 8-9 годин);

7.6. прогулянки на свіжому повітрі;

7.7. по можливості уникати стресових ситуацій;

7.8. не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини.

8. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

8.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію;

8.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

8.3.з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання.

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.13. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ ДОМАШНЬОЇ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування домашньої аптечки першої допомоги

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. кількість і вікові характеристики потенційних користувачів аптечки;

2.1.3. чи необхідні додатково супутні предмети санітарії і гігієни.

2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2-3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;

3.2. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.3. біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;

3.4. високий рівень артеріального тиску;

3.5. симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають 3 дні і більше або посилюються;

3.6. ускладнене дихання при кашлі;

3.7. різке підвищення температури тіла;

3.8. безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль в животі, випорожнення чорного кольору.

3.9. незвичні кровотечі і синці;

3.10. травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15-20 хвилин після накладення пов’язки;

3.11. будь-які опіки;

3.12. вагітність.

3.13.Будь-які відхилення в стані і поведінці дитини (особливо маленької) вимагають консультації педіатра!

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні домашньої аптечки

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у користувачів аптечки хронічні захворювання (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання тощо) так В складі домашньої аптечки необхідно мати лікарські препарати, призначені для лікування основних захворювань, а вибір лікарських засобів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем
ні Продовжити детальне опитування пацієнта
2 Чи наявні у користувачів аптечки алергічні реакції на лікарські засоби так Вибір лікарських засобів для надання першої допомоги необхідно узгодити з лікарем
ні Продовжити детальне опитування пацієнта
3 Чи домашня аптечка формується вперше так Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості користувачів аптечки по основним напрямкам можливих нездужань:
  • лікарські засоби кардіологічної дії
  • антигіпертензивні лікарські засоби
  • анальгетичні і спазмолітичні лікарські засоби
  • протиалергічні лікарські засоби
  • лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів
  • протизастудні лікарські засоби
  • седативні засоби
  • антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри
  • перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо)
  • вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, гірчичники, стаканчик для прийому ліків, грілка, ножиці, гіпотермічний пакет тощо)
ні Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні домашньої аптечки першої допомоги

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпі дон

5.1.8. Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині

5.1.9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

5.2. Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики)

5.2.1. Лактобактерин

5.2.2. Біфідумбактерин

5.2.3. Біфі-форм

5.2.4. Сахароміцети буларді

5.2.5. Bifidobacterium longum+Enterococcus faecium

5.2.6. Lactobacillus acidophillus + Bifidobacterium infantis + Enterococcus faecium

5.2.7. Фолієва кислота + ціанокобаламін + бактерії молочної кислоти

5.2.8. Лактулоза

5.2.9. Продукти життєдіяльності лактобактерій

5.2.10. Продукти життєдіяльності Escherichia coli + Streptococcus faecalis + Lactobacillus acidofilus + Lactobacillus helveticus

5.3. Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

5.3.1. Раунатин

5.3.2. Резерпін + раувольфія + омела біла + глід

5.4. Антигістамінні препарати І покоління

5.4.1. Диметинден

5.4.2. Клемастин

5.4.3. Мебгідрoлін

5.4.4. Хіфенадин

5.4.5. Хлоропірамін

5.5. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.5.1. Акривастин

5.5.2. Дезлоратадин

5.5.3. Фексофенадин

5.5.4. Ебастин

5.5.5. Лоратадин

5.5.6. Цетиризин

5.6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.6.1. Азеластин

5.6.2. Диметинден

5.6.3. Лоратадин

5.7. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.7.1. Діамантовий зелений

5.7.2. Ектерицид

5.7.3. Етанол

5.7.4. Етоній

5.7.5. Йод

5.7.6. Кислота борна

5.7.7. Мiрамiстин

5.7.8. Нітрофурал

5.7.9. Перекис водню

5.7.10. Перманганат калію

5.7.11. Повідон-йод

5.7.12. Хлоргексидин

5.7.13. Хлорофіліпт

5.8. Вазоділататори

5.8.1. Валідол

5.8.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.8.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.8.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.8.5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

5.8.6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5.9. Дихальні аналептики

5.9.1. Аміак

5.10. Ентеросорбенти

5.10.1. Вугілля медичне активоване

5.10.2. Діосмектит

5.10.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.11. Прості антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.11.1. Амбазон

5.11.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.11.3. Гексетидин

5.11.4. Граміцидин С

5.11.5. Декаметоксин

5.11.6. Фенол

5.11.7. Флурбіпрофен

5.11.8. Холіну саліцилат

5.11.9. Цетилпіридин

5.12. Комбіновані антисептичні засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.12.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.12.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.12.3. Декваліній + дибукаїн

5.12.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.12.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олії м’яти перцевої

5.12.6. Лізоцим + піридоксин

5.12.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.12.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.12.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.12.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.12.11. Йод + калію йодид + гліцерин

5.12.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.12.13. Повідон-йод + алантоїн

5.12.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.12.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.12.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.12.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

5.13. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.13.1. Натрію хлорид

5.13.2. Морська вода

5.14. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.14.1. Лоперамід

5.14.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.15. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.15.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.15.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.16. Препарати ферментів

5.16.1. Солізим

5.16.2. Панкреатин

5.16.3. Ацидин + пепсин

5.16.4. Ліпаза + Трипсин + Хімотрипсин + Амілаза + Холієва кислота + Пепсин

5.17. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

5.17.1. Фталілсульфатіазол

5.18. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.18.1. Актовегін

5.18.2. Солкосеріл

5.18.3. Декспантенол

5.18.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.18.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.18.6. Обліпихова олія

5.19. Седативні лікарські засоби рослинного походження

5.19.1. Валеріана

5.19.2. Пустирник

5.19.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.19.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.19.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.19.6 Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.19.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.19.8. Пасифлора

5.20. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.20.1. Тетризолін

5.20.2. Ксилометазолін

5.20.3. Нафазолін

5.20.4. Оксиметазолін

5.20.5. Трамазолін

5.20.6. Диметинден + фенілефрин

5.20.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.20.8. Фенілефрин

5.21. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.21.1. Дротаверин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засоб;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарського препарату

1 Вазоділататори

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»

При прийманні валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення

Валідол підсилює дію седативних засобів

Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал

2 Дихальні аналептики

п.5.2.12 розділу «Психіатрія, наркологія.

Лікарські засоби»

Для стимуляції дихального центру в якості засобу швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 — 1 с.

Місцеве застосування розчину аміаку можливе лише на неушкодженій шкірі

При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 5% розчином кислоти борної. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до повної нейтралізації вмісту шлунка.

3 Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

п.2.6.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»

Раунатин не можна застосовувати при наявності органічної брадикардії, з обережністю — при стенокардії

Гіпотензивний ефект раунатину підсилюється при комбінації з діуретиками.

Раунатин може викликати сонливість і потенціювати пригнічувальну дію на ЦНС барбітуратів та алкоголю

4 Седативні лікарські засоби рослинного походження

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»,

п.5.2.1.3. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби»

Після приймання седативних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів

Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах

Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту

Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності

Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями

5 Анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби

п.2.15.3 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»,

п.п.8.7.1.2., 8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»,

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі нестероїдні протизапальні засоби особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди

При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології

Лікарські препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років

Мазі і гелі, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно наносити тільки на інтактні ділянки тіла, ретельно уникаючи попадання на ушкоджені ділянки або раньові поверхні, а також на слизові і в очі

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Основний недолік препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

При наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих лікарських засобів

6 Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

п.16.3.1. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватись від вживання рідини та їжі 1-2 години

Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати

Хворим на цукровий діабет призначатють спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастілок, таблеток, які не містять цукор

Холіну саліцилат не застосовують у дітей до 12 років і в період вагітності та годування грудьми

Флурбіпрофен та холіну саліцилат протипоказані пацієнтам, які мають підвищену чутливість до нестероїдних протизапальних засобів, зокрема аспіриновий тип бронхіальної астми

Перед застосуванням лікарських засобів у формі спреїв необхідно прополоскати рот теплою водою

Після зрошення лікарських засобів у формі спрею не рекомендується вживати рідини та їжу протягом 30 хв.

Лікарські засоби у формі спреїв не призначають дітям до 3 років

7 Засоби, що пригнічують перистальтику

п.3.12.3 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння

Обережно застосовують при порушені функції печінки

Не призначають при підвищеній температурі

Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику

Не призначають вагітним в І триместрі та в період годування грудьми, дітям до 5 років

При виникненні запору слід негайно зупинити приймання лікарського препарату

8 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів

При тривалому застосуванні може виникнути запор

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

9 Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

п.3.3.2 розділу «Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією

Лікарські препарати, що містять екстракт беладонни, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років

Лікарські препарати, що містять екстракт беладонни, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

При високій температурі навколишнього середовища застосування беластезину може призвести до теплового удару

10 Антигістамінні препарати

п.18.3. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм

11 Симпатоміметики для

місцевого застосування

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому

12 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4.1. розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах

Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнюючу дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози

В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарських засобів

13 Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації.

п.3.13. розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів

Безконтрольне приймання препаратів може привести до водно-електролітного дисбалансу

Недопустимо додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок — посилення діареї)

14 Препарати ферментів

п.3.17 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Препарати ферментів потрібно приймати під час або відразу після їжі

Лікарські препарати в формі капсул і мікросфер, таблеток слід ковтати цілими, не розжовуючи

Не слід одночасно застосовувати з антидіарейними мікробними препаратами (пробіотиками)

15 Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

п.3.12.1. розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

В період приймання протимікробних лікарських засобів необхідно застосовувати вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота)

Під час вагітності слід застосовувати протимікробні лікарські препарати тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик

16 Антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики)

п.3.15. розділу

«Гастроентерологія. Лікарські засоби»;

п.18.1.6 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Пробіотики можливо застосовувати на фоні антимікробної терапії, оскільки до їх складу входять антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів

Лікарські препарати, що містять лактобактерії, рекомендується запивати молоком або молочними напоями

Неприпустимо одночасно приймати пробіотики з антацидами, ферментними препаратами, а також лікарськими засобами лужної природи

Пробіотики не можна запивати гарячими напоями та вживати одночасно з алкоголем

Лікарські препарати, що містять продукти життєдіяльності мікроорганізмів (пребіотики) не рекомендується приймати з молоком або молочними напоями

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Група лікарських засобів Інформація для пацієнта щодо застосування лікарського препарату
1 Ранозагоювальні засоби для топічного застосування Для лікування опіків переважним є застосування лікарських препаратів, що містять декспантенол

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу

6.3. Загальні рекомендації щодо формуваннядомашньої аптечки першої допомоги

6.3.1. упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.3.3. лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

6.3.4. лікарські засоби для дітей зберігати окремо від всіх інших препаратів

6.3.5. один раз в 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби;

6.3.6. для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику, також необхідно враховувати, що термін зберігання цих засобів після розкриття не перевищує одного місяця;

6.3.7. не варто купляти лікарські препарати без особливої потреби і про запас.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.14. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для немовлят.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Потенційні користувачі:Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. чи мають користувачі аптечки досвід догляду за немовлям;

2.1.3. чи необхідні додатково супутні предмети догляду за дитиною.

2.2. Будь-які відхилення в стані і поведінці малюка вимагають консультації педіатра!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. часте і важке дихання, кашель, хрипи і свист під час дихання;

3.2. температура вище 38°С, дитина роздратована, плаче, її неможливо заспокоїти;

3.3. гіпотермія (дитина холодна);

3.4. сильне тремтіння або судоми;

3.5.блювання, пронос, наявність крові і слизу в калі або випорожнення мають практично білий колір;

3.6. відсутність дефекації більше 24 год.;

3.7. дитина відмовляється від їжі, не може пити, дуже млява і апатична;

3.8. дитина кричить, і її обличчя стає блідим або синім;

3.9. губи і язик мають синюватий колір;

3.10. сонливість і важке пробудження, дитина втрачає свідомість;

3.11. дуже сильне потовиділення (під час їжі або коли дитина плаче);

3.12. поява шкірних висипів, які не минають впродовж 2 днів;

3.13. шкіра і очі жовтіють; з’являються висипи на тілі;

3.14. субфебрільна температура тримається більше 1 тижня.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи вперше формується аптечка для немовлят так Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням основних напрямів догляду за новонародженим:
  • антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри
  • лікарські засоби для догляду за шкірою
  • анальгетики і антипіретики
  • лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів
  • лікарські засоби при захворюваннях носа
  • перев’язувальні матеріали
  • вироби медичного призначення
  • засоби гігієни
ні Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для немовлят

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Ібупрофен

5.2. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.2.1. Діамантовий зелений

5.2.2. Калію перманганат

5.2.3. Метиленовий синій

5.3. Ентеросорбенти

5.3.1. Вугілля медичне активоване

5.3.2. Діосмектит

5.3.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.4. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.4.1. Натрію хлорид

5.4.2. Морська вода

5.5. Засоби із захисною і пом’якшувальною дією

5.5.1. Вазелін

5.5.2. Декспантенол

5.5.3. Цинку оксид

5.6. Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах

5.6.1. Симетикон

5.6.2. Кропу ефірна олія

5.6.3. Фенхелю ефірна олія

5.7. Лікарські рослинні препарати для купання — трава причепи, квітки ромашки, календули

5.8. Симпатоміметики для місцевого застосування

5.8.1. Ксилометазолін

5.8.2. Оксиметазолін

5.8.3. Диметинден + фенілефрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

NB! Будь-які лікарські засоби можуть застосовуватись тільки після консультації з педіатром!

6.1.Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування препаратів

1 Анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби

п.п.8.7.1.2, 8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»

В якості жарознижувального засобу препаратом вибору в дитячій практиці є парацетамол, максимальна доза якого не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу, тому перед застосуванням препарату дитину необхідно зважити

При наявності протипоказань до застосування парацетамолу препаратом вибору є ібупрофен

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Зазвичай, застосування антипіретиків розпочинають при підвищенні температури тіла вище 38°С

Для немовлят більш прийнятним є застосування лікарських засобів у вигляді супозиторіїв, але при наявності діареї супозиторії не застосовують

Перед введенням супозиторію необхідно очистити кишковик за допомогою клізми

Після розкриття сиропи можуть зберігатися не більше одного місяця

2 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4.1. розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнюючу дію, їх нанесення супроводжується відчуттям печіння, тому розчинами, що містять етанол, обробляють шкіру навколо рани і краї рани

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

Розчини калію перманганату готують слабо-рожевого кольору, перед застосуванням проціджують, оскільки нерозчинені кристаліки можуть спричинити опіки шкіри малюка

У дітей віком до 2-х років заборонено застосування кислоти борної через можливу абсорбцію через шкіру і системну токсичну дію

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року

3 Засоби із захисною і пом’якшувальною дією

п.п.9.6.1, 9.6.2 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Лікарські засоби із захисною і пом’якшувальною дією не застосовують для лікування гнійничкових захворювань.

Якщо пелюшковий висип у дитини не зникає протягом 48?72 годин від початку застосування лікарського препарату, необхідно припинити лікування і звернутися за повторною консультацією до лікаря-педіатра.

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на інфіковані та мокнучі рани

Стерилізацію вазелінової олії можна провести шляхом нагрівання до 180°С протягом 30 хвилин

4 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»,

п.14.15.2 розділу «Неонаталогія. Лікарські засоби»

Для дітей до 1 року діосмектит призначають в дозі 1 пакетик/добу; вміст пакетика розчиняють у пляшці з 50 мл води (застосовують протягом дня) або ретельно розмішують з напіврідкою їжею; при г. діареї добова доза препарату на початку лікування може бути збільшена вдвічі

Приймати ентеросорбенти необхідно між прийомами їжі

При тривалому застосуванні можливий запор

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

5 Лікарські засоби, що застосовують при шлунково-кишкових розладах

п.3.4. розділу

«Гастроентерологія. Лікарські засоби»,

п.14.15.2 розділу «Неонаталогія. Лікарські засоби»

Застосовуються після кожного годування, а також перед сном з невеликою кількістю рідини

Дітям слід давати тільки свіжоприготовлені теплі розчини лікарських препаратів, не підсолоджувати

Через те що плантекс містить глюкозу і лактозу, його не застосовують більше 2 пакетиків на добу дітям з лактазною недостатністю, з галактоземією або синдромом порушення всмоктування глюкози/галактози

6 Симпатоміметики для

місцевого застосування

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Перед застосуванням лікарських препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Розчини оксиметазоліну (0,01%) можна застосовувати з народження, ксилометазоліну (0,05%) — з 3 місяців, тривалість лікування не повинна перевищувати 5 днів

Окрім звичайного закапування, можливе застосування шляхом нанесення 1-2 крапель розчину на шматочок вати і протирання ним носових ходів

Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії

Після розкриття краплі можуть зберігатися не більше одного місяця

6.3. Перев’язувальні матеріали і вироби медичного призначення:

6.3.1. вата хірургічна

6.3.2. бинти стерильні

6.3.3. серветки марлеві стерильні.

6.3.4. марля медична

6.3.5. пов’язки марлеві

6.3.6. ватні палички з обмежувачем

6.3.7. лейкопластирі бактерицидні і в рулончиках

6.3.8. термометри максимальний і електронний

6.3.9. термометр водний

6.3.10. трубка газовідводна

6.3.11. піпетки

6.3.12. стаканчик для приймання ліків

6.3.13. спринцівка маленька

6.3.14. аспіратор для носа

6.3.15. ножиці

6.3.16. грілка маленька

6.3.17. кільце для прорізування зубів

6.3.18. мило дитяче

6.3.19. крем дитячий

6.4. Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для немовлят

6.4.1. лікарські засоби для немовлят зберігати окремо від всіх інших препаратів;

6.4.2. для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття бажано виділити окреме місце в холодильнику;

6.4.3. один раз на 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарських засобів;

6.4.4. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3.з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.15. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для подорожей.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. з якою метою необхідно сформувати аптечку;

2.1.2. хто буде користувачами аптечки — діти чи дорослі, якого віку і скільки їх;

2.1.3. особливості місцевості, в яку планується подорож;

2.1.4. тривалість подорожі.

2.2.Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати протягом 2-3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. симптоми застуди, грипу, алергії, диспепсії тривають або посилюються через 3 дні і більше;

3.2.раптовий біль, інтенсивність якого наростає;

3.3. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.4. незвичні кровотечі і синці;

3.5. ускладнене дихання при кашлі;

3.6. жовтизна очей або шкіри;

3.7. безпричинні зміни температури тіла;

3.8. безперервне блювання, різке зниження маси тіла;

3.9. зміна кольору і консистенції калу (кривавий пронос, наявність крові і слизу, випорожнення у вигляді «рисового відвару»);

3.10. різкі зміни настрою або психічного стану, незвична втома або слабкість;

3.11. почервоніння, лущення, утворення пухирів на шкірі, фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкіри до сонячного світла).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді пацієнта

Рекомендації

1 Чи є у пацієнта або членів його родини хронічні захворювання (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання тощо) так Необхідно узгодити з лікарем вибір лікарських засобів для дорожньої аптечки
ні Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій користувачів аптечки і особливостей місцевості, до якої вони подорожують, по основним напрямкам можливих нездужань:
  • протизастудні лікарські засоби
  • анальгетичні і спазмолітичні лікарські засоби
  • лікарські засоби для лікування діареї
  • протиалергічні лікарські засоби
  • лікарські засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях
  • лікарські засоби кардіологічної дії
  • антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри
  • сонцезахисні засоби та репеленти
  • перев’язувальні матеріали (бинти, вата, лейкопластирі тощо)
  • засоби особистої гігієни

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для подорожей

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2 Метамізол натрію

5.1.3 Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4 Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5 Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6 Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7 Метамізол натрій + темпі дон

5.1.8.Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині

5.1.9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

5.2. Антигістамінні препарати І покоління

5.2.1. Диметинден

5.2.2. Клемастин

5.2.3. Мебгідрoлін

5.2.4. Хіфенадин

5.2.5.Хлоропірамін

5.3. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.3.1. Акривастин

5.3.2. Дезлоратадин

5.3.3. Фексофенадин

5.3.4. Ебастин

5.3.5. Лоратадин

5.3.6. Цетиризин

5.4. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.4.1. Азеластин

5.4.2. Диметинден

5.4.3. Лоратадин

5.5. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.5.1. Діамантовий зелений

5.5.2. Ектерицид

5.5.3. Етанол

5.5.4. Етоній

5.5.5. Йод

5.5.6. Кислота борна

5.5.7. Мiрамiстин

5.5.8. Нітрофурал

5.5.9. Перекис водню

5.5.10. Перманганат калію

5.5.11. Повідон-йод

5.5.12. Хлоргексидин

5.5.13. Хлорофіліпт

5.6. Вазоділататори

5.6.1. Валідол

5.6.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.6.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.6.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.6.5. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

5.6.6. Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

5.7. Ентеросорбенти

5.7.1. Вугілля медичне активоване

5.7.2. Діосмектит

5.7.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.8. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.8.1. прості антисептичні засоби

5.8.1.1. Амбазон

5.8.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.8.1.3. Гексетидин

5.8.1.4. Граміцидин С

5.8.1.5. Декаметоксин

5.8.1.6. Фенол

5.8.1.7. Флурбіпрофен

5.8.1.8. Холіну саліцилат

5.8.1.9. Цетилпіридин

5.8.2. комбіновані антисептичні засоби

5.8.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.8.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.8.2.3. Декваліній + дибукаїн

5.8.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.8.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.8.2.6. Лізоцим + піридоксин

5.8.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.8.2.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.8.2.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.8.2.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.8.2.11. Йод + калію йодид + гліцерин

5.8.2.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.8.2.13. Повідон-йод + алантоїн

5.8.2.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.8.2.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.8.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.8.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

5.9. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.9.1. Лоперамід

5.9.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.10. Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях

5.10.1. Дименгідринат

5.11. Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації

5.11.1. Натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза

5.11.2. Натрію хлорид + калію хлорид + натрію гідрокарбонат + глюкоза + екстракт ромашки

5.12. Протимікробні препарати для лікування кишкових інфекцій

5.12.1. Фталілсульфатіазол

5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.13.1. Актовегін

5.13.2. Солкосеріл

5.13.3. Декспантенол

5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.13.6. Обліпихова олія

5.14. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.14.1. Тетризолін

5.14.2. Ксилометазолін

5.14.3. Нафазолін

5.14.4. Оксиметазолін

5.14.5. Трамазолін

5.14.6.Диметинден + фенілефрин

5.14.7.Туаміногептан + ацетилцистеїн

5.14.8. Фенілефрин

5.15. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.15.1. Дротаверин

6. Надання належної інформації щодо препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому препарату, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Вазоділататори

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»

При прийманні валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення

Валідол підсилює дію седативних засобів

Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал

2 Анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»,

п.п.8.7.1.2, 8.8.3 розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»,

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі нестероїдні протизапальні засоб (НПЗЗ), особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди

При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання) не рекомендується застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Основний недолік лікарських препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Лікарські препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

При наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих лікарських засобів

3 Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

п.16.3.1. розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватись від вживання рідини та їжі 1-2 години

Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати

Хворим на цукровий діабет призначають спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастілок, таблеток, які не містять цукор

Холіну саліцилат не застосовують у дітей до 12 років і в період вагітності та годування грудьми

Флурбіпрофен та холіну саліцилат протипоказані пацієнтам, які мають підвищену чутливість до нестероїдних протизапальних засобів, зокрема аспіриновий тип бронхіальної астми

Перед застосуванням лікарських засобів у формі спреїв необхідно прополоскати рот теплою водою

Після зрошення лікарськими засобами у формі спрею не рекомендується вживати рідини та їжу протягом 30 хв.

Лікарських засоби у формі спреїв не призначають дітям до 3 років

4 Засоби, що пригнічують перистальтику

п.3.12.3 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння

Обережно застосовують при порушені функції печінки

Не призначають при підвищеній температурі

Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику

Не призначають вагітним в І триместрі та період годування грудьми, дітям до 5 років

При виникненні запору слід негайно зупинити приймання препарату

5 Препарати електролітів з вуглеводами, сольові сполуки для пероральної регідратації.

п.3.13. розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Призначення при діареї будь-якого походження необхідне у зв’язку із втратою організмом рідини і електролітів, при цьому регідратаційну терапію продовжують до зникнення діареї

Безконтрольне приймання препаратів може привести до водно-електролітного дисбалансу

Недопустимо додавання цукру в розчини для пероральної регідратації (посилюється осмолярність розчину і як наслідок — посилення діареї)

6 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів

При тривалому застосуванні може виникнути запор

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

7 Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

п.3.3.2. розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією

Лікарські препарати, що містять екстракт беладонни, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років

Лікарські препарати, що містять екстракт беладонни, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

При високій температурі навколишнього середовища застосування беластезину може призвести до теплового удару.

8 Антигістамінні препарати

п.18.3. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм

9 Симпатоміметики для

місцевого застосування

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії

Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією і гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому

10 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4.1 розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах

Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнюючу дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

Великі ділянки шкіри не обробляють розчинами кислоти борної — можлива абсорбція через пошкоджену шкіру і системна токсична дія (особливо у дітей)

Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози

В окремих випадках при застосуванні лікарських препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарського засобу

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Засоби, що застосовуються при вестибулярних порушеннях Для профілактики захитування в транспорті лікарські засоби починають приймати за 30 хвилин до початку поїздки

Дименгідрамін з обережністю призначають при схильності до судом, аденомі передміхурової залози, глаукомі, бронхіальній астмі, не призначають в період вагітності і годування грудьми, дітям до 1 року

Не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

2 Ранозагоювальні засоби для топічного застосування Для лікування опіків (особливо сонячних) переважним є застосування лікарських препаратів, що містять декспантенол

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу

При застосуванні лікарських препаратів актовегін і солкосеріл можливі явища локальних больових відчуттів, які не потребують відміни лікарського засобу

6.3. Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для подорожей

6.3.1. упакування для дорожньої аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і легким;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності;

6.3.3. оскільки подорож — це стрес, можливе загострення хронічних захворювань, тому в аптечці повинні бути препарати, які, зазвичай, застосовуються в таких випадках;

6.3.4. для дітей переважними є лікарські форми у вигляді сиропів і супозиторіїв, для дорослих більш зручними є таблетки;

6.3.5. при болі в горлі рекомендується пити багато теплої рідини, утримуватись від вживання гострої, холодної, дуже гарячої їжі, не палити і не вдихати тютюновий дим;

6.3.6. зазвичай, «діарея мандрівників» триває не більше 1-2 днів, тому необхідно звернутись до лікаря, якщо симптоматичне лікування не дає задовільного ефекту або стан погіршується;

6.3.7. при діареї будь-якого походження необхідно дотримуватись дієти і не вживати продуктів, що посилюють перистальтику;

6.3.8. для попередження сонячних опіків слід дотримуватись правил загоряння на сонці і користуватись сонцезахисними засобами;

6.3.9. при сонячних опіках рекомендовано вживати велику кількість рідини;

6.3.10. необхідно убезпечувати перебування на свіжому повітрі від укусів комах (носити закритий одяг, застосовувати репеленти тощо).

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.16. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ФОРМУВАННЯ АПТЕЧКИ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за консультацією з приводу формування аптечки першої допомоги для службових приміщень.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3. Потенційні користувачі:Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О., Савін І.В. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. для якого приміщення необхідно сформувати аптечку (характер виробничої діяльності);

2.1.2. кількість і віковий склад потенційних споживачів аптечки;

2.2. Всі лікарські засоби для симптоматичного лікування можна застосовувати не більше 2-3 днів, якщо симптоми не зникають, необхідно терміново звернутись до лікаря!

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. раптовий гострий біль, інтенсивність якого наростає;

3.2. сильний і тривалий головний біль, запаморочення, непритомний стан;

3.3. біль у грудях, що іррадіює в руку, шию, щелепу (особливо в лівій половині тіла), посилене серцебиття, задишка;

3.4. високий рівень артеріального тиску;

3.5. незвичні кровотечі і синці;

3.6. травмування супроводжується сильною кровотечею яскраво-червоного кольору або кровотеча не припиняється через 15-20 хвилин після накладення пов’язки;

3.7. будь-які опіки;

3.8. ускладнене дихання при кашлі;

3.9. різке підвищення температури тіла;

3.10. безперервне блювання, нудота, діарея з частими і болісними позивами та підвищенням температури тіла, сильний біль в животі, випорожнення чорного кольору.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації провізора

1 Чи аптечка на підприємстві формується вперше так Можна рекомендувати безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням вікових категорій та кількості споживачів аптечки і характеру потенційно небезпечних виробничих факторів з урахуванням основних напрямках можливих нездужань:
  • лікарські засоби кардіологічної дії
  • антигіпертензивні лікарські засоби
  • аналгетичні і спазмолітичні лікарські засоби
  • протиалергічні лікарські засоби
  • лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів
  • протизастудні лікарські засоби
  • антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для обробки шкіри
  • перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо)
  • вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, ножиці, гіпотермічний пакет тощо)
ні Необхідно поновити запас медикаментів, які закінчились та, при необхідності, розширити наявний асортимент лікарських засобів для аптечки

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів при формуванні аптечки першої допомоги для службових приміщень

5.1. Анальгетики і антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.4. Метамізол натрій + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.5. Метамізол натрій + парацетамол + кофеїн-бензоат натрію + фенобарбітал + кодеїн

5.1.6. Метамізол натрій + кофеїн + тіамін

5.1.7. Метамізол натрій + темпі дон

5.1.8.Метамізол натрій + пітофенон + фенпіверині

5.1.9. Метамізол натрію + бензокаїн + екстракт красавки + натрію гідрокарбонат

5.2. Антибактеріальні офтальмологічні лікарські засоби

5.2.1. Сульфацетамід

5.3. Антигипертензивні лікарські засоби центральної дії

5.3.1. Раунатин

5.3.2. Резерпін + раувольфія + омела біла + глід

5.4. Антигістамінні препарати І покоління

5.4.1. Диметинден

5.4.2. Клемастин

5.4.3. Мебгідрoлін

5.4.4. Хіфенадин

5.4.5.Хлоропірамін

5.5. Антигістамінні препарати ІІ покоління

5.5.1. Акривастин

5.5.2. Дезлоратадин

5.5.3. Фексофенадин

5.5.4. Ебастин

5.5.5. Лоратадин

5.5.6. Цетиризин

5.6. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.6.1. Азеластин

5.6.2. Диметинден

5.6.3. Лоратадин

5.7. Антисептичні і дезінфікуючі засоби

5.7.1. Діамантовий зелений

5.7.2. Ектерицид

5.7.3. Етанол

5.7.4. Етоній

5.7.5. Йод

5.7.6. Кислота борна

5.7.7. Мiрамiстин

5.7.8. Нітрофурал

5.7.9. Перекис водню

5.7.10. Перманганат калію

5.7.11. Повідон-йод

5.7.12. Хлоргексидин

5.7.13.Хлорофіліпт

5.8. Вазоділататори

5.8.1. Валідол

5.8.2. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.8.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.8.4. Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’яти олія + хмелю олія

5.9. Дихальні аналептики

5.9.1. Аміак

5.10. Ентеросорбенти

5.10.1. Вугілля медичне активоване

5.10.2. Діосмектит

5.10.3. Гідрогель метилкремнієвої кислоти

5.11. Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

5.11.1. прості антисептичні засоби

5.11.1.1. Амбазон

5.11.1.2. Ацетиламінонітропропоксибензен

5.11.1.3. Гексетидин

5.11.1.4. Граміцидин С

5.11.1.5. Декаметоксин

5.11.1.6. Фенол

5.11.1.7. Флурбіпрофен

5.11.1.8. Холіну саліцилат

5.11.1.9. Цетилпіридин

5.11.2. комбіновані антисептичні засоби

5.11.2.1. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт

5.11.2.2. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + кислота аскорбінова

5.11.2.3. Декваліній + дибукаїн

5.11.2.4. Декваліній + кислота аскорбінова

5.11.2.5. Дихлорбензиловий спирт + ментол + анетол + олія м’яти перцевої

5.11.2.6. Лізоцим + піридоксин

5.11.2.7. Хлоргексидин + кислота аскорбінова

5.11.2.8. Хлоргексидін + кислота аскорбінова + тетракаїн

5.11.2.9. Хлоргексидін + лідокаїн + тиротрицин

5.11.2.10. Амілметакрезол + дихлорбензиловий спирт + лідокаїн

5.11.2.11. Йод + калію йодид + гліцерин

5.11.2.12. Ментол + олія рицинова + камфора + олія евкаліптова + нітрофурал

5.11.2.13. Повідон-йод + алантоїн

5.11.2.14. Сульфаніламід + сульфатіазол + тимол + олія евкаліптова + олія м’яти перцевої

5.11.2.15. Хлорбутанол + камфора + ментол + олія евкаліптова

5.11.2.16. Гексетидин + холіна саліцилат + хлорбутанол

5.11.2.17. Біклотимол + лізоцим + еноксолон

5.12. Засоби, що пригнічують перистальтику

5.12.1. Лоперамід

5.12.2. Лоперамід + дицикломін+ Lactic Acid Bacillus

5.13. Ранозагоювальні засоби для топічного застосування

5.13.1. Актовегін

5.13.2. Солкосеріл

5.13.3. Декспантенол

5.13.4. Декспантенол + хлоргексидин

5.13.5. Обліпихова олія + хлорамфенікол + бензокаїн + кислота борна

5.13.6. Обліпихова олія

5.14. Седативні лікарські засоби рослинного походження

5.14.1. Валеріана

5.14.2. Пустирник

5.14.3. Ментол + красавка + конвалія + валеріана

5.14.4. Ментол + красавка + конвалія + валеріана + натрію бромід

5.14.5. Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

5.14.6. Валеріана + меліса + м’ята перцева

5.14.7. Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + шишки хмелю + піридоксину гідрохлорид + нікотинамід

5.14.8. Пасифлора

5.15. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.15.1. Тетризолін

5.15.2. Ксилометазолін

5.15.3. Нафазолін

5.15.4. Оксиметазолін

5.15.5. Трамазолін

5.15.6. Диметинден + фенілефрин

5.15.7. Туаміногептан + ацетил цистеїн

5.15.8. Фенілефрин

5.16. Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

5.16.1. Дротаверин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Вазоділататори

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»

При прийманні валідолу може виникати легка нудота, сльозотеча, запаморочення

Валідол підсилює дію седативних засобів

Корвалол з обережністю застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки він містить етанол і фенобарбітал

2 Дихальні аналептики п.5.2.12 розділу «Психіатрія, наркологія.

Лікарські засоби»

Для стимуляції дихального центру в якості засобу швидкої допомоги: невеликий шматочок марлі або вати, змочений розчином аміаку, обережно підносять до носових отворів на 0,5 — 1 с.

Місцеве застосування розчину аміаку можливе лише на неушкодженій шкірі.

При випадковому ураженні слизової оболонки ока промивати водою декілька разів (протягом 15 хв з перервою 10 хв) або 5% розчином кислоти борної. Олії і мазі не застосовують. При ураженні носа і глотки застосовують 0,5% розчин кислоти лимонної або натуральні соки. У разі прийому внутрішньо — пити воду, фруктовий сік, молоко, краще — 0,5% розчин кислоти лимонної або 1% розчин кислоти оцтової до повної нейтралізації вмісту шлунка.

3 Антигіпертензивні лікарські засоби центральної дії

п.2.6.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»

Раунатин не можна застосовувати при наявності органічної брадикардії, з обережністю — при стенокардії

Гіпотензивний ефект раунатину підсилюється при комбінації з діуретиками.

Раунатин може викликати сонливість і потенціювати пригнічувальну дію на центральну нервову систему барбітуратів та алкоголю

4 Седативні лікарські засоби рослинного походження

п.2.7.1 розділу «Кардіологія.

Лікарські засоби»,

п.5.2.1.3. розділу «Психіатрія. Наркологія. Лікарські засоби»

Після приймання седативних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів

Седативні препарати підсилюють дію снодійних і можуть самі виявляти снодійний ефект при прийманні у високих дозах

Рослинні седативні препарати посилюють дію антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту

Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності

Препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями

5 Анальгетики і антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби

п.2.15.3.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»,

п.п.8.7.1.2, 8.8.3 розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»,

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія і реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі нестероїдні протизапальні засоби, особливо препарати ацетилсаліцилової кислоти, з обережністю призначають пацієнтам з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, схильністю до кровотеч, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок

Всі нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди

При виникненні гострого болю в животі (особливо при наявності нудоти, блювання) забороняється застосовувати анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, оскільки це може ускладнювати діагностику при хірургічній патології

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Важлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Не можна поєднувати прийом нестероїдних протизапальних засобів з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

При наявності декількох симптомів застуди більш доцільне застосовування комбінованих лікарських засобів

6 Засоби, що застосовуються при захворюваннях глотки і гортані

п.16.3. розділу

«Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Після прийому лікарських засобів у формі льодяників і таблеток для розсмоктування необхідно утримуватись від вживання рідини та їжі 1-2 години

Лікувальні льодяники і таблетки для розсмоктування слід утримувати в роті до повного розчинення і ні в якому разі не розжовувати

Хворим на цукровий діабет призначатють спеціальні лікарські засоби у вигляді льодяників, пастілок, таблеток, які не містять цукру

Холіну саліцилат не застосовують у дітей до 12 років і в період вагітності та годування грудьми

Флурбіпрофен та холіну саліцилат протипоказані пацієнтам, які мають підвищену чутливість до нестероїдних протизапальних засобів, зокрема аспіриновий тип бронхіальної астми

7 Засоби, що пригнічують перистальтику

п.3.12.3 розділу «Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Можливі втомлюваність, біль в шлунку, головний біль, апатія, сонливість або безсоння

Обережно застосовують при порушенні функції печінки

Не призначають при підвищеній температурі

Не призначають одночасно з препаратами, що посилюють перистальтику

Не призначають вагітним в І триместрі та в період годування грудьми, дітям до 5 років

При виникненні закрепу слід негайно зупинити приймання лікарського препарату

8 Ентеросорбенти

п.3.12.2 розділу

«Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Необхідно дотримуватись інтервалу між прийманням ентеросорбентів та інших лікарських засобів, оскільки можливо уповільнення і/або зниження абсорбції лікарських засобів

При тривалому застосуванні можуть виникати закрепи

Вугілля активоване може забарвлювати кал в чорний колір

9 Спазмолітичні і антихолінергічні лікарські засоби

п.3.3.2. розділу «Гастроентерологія.

Лікарські засоби»

Дротаверин може викликати зниження артеріального тиску, тому його з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпотензією

Препарати, що містять екстракт беладонни, протипоказані при серцевій недостатності, глаукомі, аденомі передміхурової залози, дітям до 14 років

Препарати, що містять екстракт беладонни, не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

10 Антигістамінні препарати

п.18.3.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

п.9.3.1 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»,

п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

Антигістамінні препарати І покоління не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

Антигістамінні препарати (особливо І і ІІ покоління) не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на центральну нервову систему

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм

11 Симпатоміметики для

місцевого застосування

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

Перед застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю призначають хворим з артеріальною гіпертензією, гіпертиреозом, при порушенні мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю призначають хворим на глаукому

12 Антисептичні і дезінфікуючі засоби

п.9.1.4.1. розділу «Дерматовенерологія.

Лікарські засоби»

Спиртові розчини антисептиків слід наносити на шкірні покрови навколо рани, уникаючи потрапляння в глибину рани, особливо при глибоких порізах

Всі спиртові розчини антисептиків викликають місцевоподразнюючу дію, тому їх нанесення супроводжується відчуттям печіння

Розчини перекису водню не застосовують для промивання і введення в глибокі рани — можлива емболія пухирцями повітря

Не можна обробляти опіки концентрованими розчинами етанолу

Лікарські засоби, що містять повідон-йод, не застосовують у дітей віком до 1 року і у осіб із захворюваннями щитовидної залози

В окремих випадках при застосуванні препаратів, що містять мірамістин, діоксидин, можливе короткочасне відчуття печіння, яке зникає самостійно через 15-20 хвилин і не потребує відміни лікарських засобів

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Ранозагоювальні засоби для топічного застосування Для лікування опіків переважним є застосування препаратів, що містять декспантенол

Лікарські засоби у вигляді мазей не можна наносити на мокнучі рани

Лікарські засоби у вигляді гелю можна застосовувати в першу фазу раньового процесу, крем — в другу фазу, а мазь — в третю фазу

6.3. Загальні рекомендації по формуваннюаптечки першої допомоги для службових приміщень

6.3.1. упакування для аптечки повинно бути герметичним (щоб не допустити псування лікарських засобів під впливом вологи, світла тощо), міцним і забезпечувати легкий і швидкий доступ до її вмісту;

6.3.2. не можна заповнювати аптечку препаратами без зазначення назви і терміну придатності, без інструкцій по застосуванню;

6.3.3. лікарські засоби, перев’язувальні матеріали та вироби медичного призначення необхідно розташовувати в аптечці у визначених місцях, щоб у невідкладних ситуаціях не витрачати час на їх пошук;

6.3.4. форма випуску лікарських препаратів для аптечки повинна бути максимально зручною для користувачів, перевагу слід надавати лікарським формам з окремо упакованими одноразовими дозами, уникати скляної упаковки (флакони, ампули), щоб досягти кращого зберігання і безпеки для споживачів;

6.3.5. один раз в 3-4 місяці необхідно переглядати вміст аптечки, контролювати терміни придатності препаратів, проводити зовнішній огляд і вилучати зіпсовані або непридатні до застосування лікарські засоби.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладиші, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.17. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування безсоння

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводубезсоння.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

довготривале (більше 2 тижнів) порушення сну;

повна відсутність сну понад 2 доби;

порушення сну супроводжується підвищенням артеріального тиску, сильним головним болем, запамороченням, втратою свідомості, болем за грудиною, що іррадіює в ліву половину тіла, прискореним серцебиттям;

безсоння супроводжується відчуттям жару, пітливістю, сухістю в роті, судомами;

важке засинання і часті пробудження, викликані необхідністю відвідування туалету;

безсоння з’явилось на тлі застосування або відміни лікарських препаратів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при безсонні

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи має місце прийом деяких лікарських засобів:
  • глюкокортикоїди;
  • тиреоїдині гормони;
  • симпатоміметики;
  • антиаритмічні;
  • гіполіпідемічнімічні;
  • адаптогени;
  • седативні;
  • вітаміни
так Необхідно звернутись до лікаря для корекції лікування, оскільки безсоння може бути пов’язане з прийомом лікарських засобів
ні Продовжити опитування
3 Чи наявні у пацієнта хронічні захворювання, при яких може виникати порушення сну:
  • травного тракту;
  • психічні захворювання, особливо такі, що супроводжуються депресивними станами;
  • дихальної системи;
  • серцево-судинної системи;
  • ендокринної системи;
  • м’язів та суглобів;
  • інфекційні захворювання;
  • синдром обструктивних сонних апное;
  • ураження головного мозку внаслідок травми або енцефаліту;
  • період менопаузи у жінок;
  • період вагітності (особливо ІІІ триместр).
так Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити снодійні та седативні засоби

ні Продовжити опитування
4 Чи мають місце фактори, які можуть сприяти виникненню порушень сну:
  • стрес, емоційне перевантаження;
  • робота у нічну зміну;
  • швидка зміна часових поясів;
  • зловживання психоактивними речовинами (алкоголь, кофеїн, нікотин, психостимулятори, наркотики)
  • порушення гігієни сну (нерегулярний розпорядок сну, незадовільні умови сну, неправильне харчування, гіподинамія тощо)
  • старечий вік (після 60–70 років)
так Пацієнту необхідно правильно організувати умови праці та відпочинку, змінити режим харчування, оскільки іноді цих заходів може бути достатньо для усунення порушень сну;

для тимчасового полегшення стану призначити снодійні та седативні засоби

ні Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити снодійні та седативні засоби

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування безсоння

5.1. Снодійні та седативні засоби

Валеріана

Валеріана + глід + пустирник

Валеріана + глід + звіробій + м’ята перцева + хміль + піридоксин + нікотинамід

Валеріана + меліса + дудник + хміль + лаванда

Валеріана + м’ята перцева + бобівник трилистий + хміль

Валеріана + м’ята перцева + меліса

Валеріана + пустирник + хміль + м’ята перцева + солодка гола

Валеріана + хміль + м’ята перцева + меліса

Валеріана + хміль

Гвайфенезин + хміль + звіробій + меліса + пасифлора + бузина + глід + валеріана

Глід + пустирник + хміль + овес + меліса + коріандр + буркун

Пустирник + хміль + глід + сухоцвіт + меліса + валеріана +материнка

Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал

Ментол + етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + м’ята перцева + хміль

Етиловий ефір бромізовалеріанової кислоти + фенобарбітал + м’ята перцева + хміль

Пасифлора

5.2. Гомеопатичні лікарські засоби

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Снодійні та седативні засоби

п.2.7.1 розділу «Кардіологія. Лікарські засоби», п.5.2.1.3. розділу «Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби»

Снодійні лікарські засоби необхідно приймати за 15–30 хвилин до сну

Після прийому седативних і снодійних лікарських засобів не можна виконувати роботи, що потребують швидкості реакції, концентрації уваги, чіткої координації рухів

Тривалість лікування снодійними та седативними засобами не повинна перевищувати 4-6 тижнів, проте оптимальною є терапія впродовж 10-14 днів

При постійному застосуванні снодійних та седативних засобів існує небезпека розвитку залежності, толерантності, синдрому відміни

Седативні препарати у високих дозах можуть виявляти снодійний ефект

Cнодійні та седативні засоби посилюють дію лікарських препаратів, які пригнічують ЦНС, антигіпертензивних засобів центральної дії, анальгетиків, місцевоанестезуючих засобів, особливо у осіб з підвищеною емоційною збудливістю

При застосуванні комбінованих препаратів рослинного походження, які містять звіробій, необхідно уникати тривалого впливу ультрафіолетового випромінювання (сонячні ванни, солярій, діатермія)

Спиртовмісні настоянки не призначають дітям до 3 років, в період вагітності і годування грудьми, особам, що лікуються від алкогольної залежності, в окремих випадках питання доцільності призначення вирішує лікар

Препарати валеріани мають жовчогінну дію і стимулюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту

Екстракт пустирнику протипоказаний в період вагітності

Лікарські препарати, що містять бром, покращують серцеву діяльність, тому особливо показані особам із серцево-судинними захворюваннями

Під час прийому лікарських препаратів, що містять бром, необхідно дотримуватись дієти, багатої на калій, а також зменшити вживання натрію хлориду

Солі брому повільно виводяться із організму, можуть кумулюватись і викликати явище бромізму, при перших проявах якого треба негайно припинити приймання лікарського засобу

Доксиламін протипоказаний дітям до 15 років, а також в період вагітності і годування грудьми

При одночасному прийомі доксиламіну та атропіну або інших м-холіноблокуючих засобів підвищується ризик виникнення побічних ефектів, таких як сухість у роті, затримка сечовипускання, запор, порушення акомодації

У пацієнтів похилого віку снодійні та седативні засоби здатні погіршувати якість когнітивних процесів, запам’ятовування та уваги; пов’язане із віковими змінами збільшення часу елімінації може приводити до накопичення лікарського засобу і розвитку синдрому відміни при застосуванні звичайних терапевтичних доз

6.3. Загальні рекомендації для пацієнтів з безсонням

6.3.1. дотримуватись раціонального режиму сну: намагатись лягати спати і прокидатись в один і той же час, не спати протягом дня;

6.3.2. дотримуватись раціонального режиму харчування;

6.3.3. не зловживати алкогольними напоями, тютюном

6.3.4. достатня фізична активність та заняття спортом, але безпосередньо перед сном необхідно уникати інтенсивних фізичних навантажень;

6.3.5. прогулянки на свіжому повітрі;

6.3.6. планувати діяльність заздалегідь, по можливості уникати стресових ситуацій.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.18. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування болю у м’язах та спині

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуболю у м’язах та спині.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. біль у м’язах супроводжується підвищенням температури при відсутності інших симптомів ГРВІ;

3.2. біль у м’язах супроводжується болями в ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки, а також задишкою; біль у литкових м’язах;

3.3. біль у спині супроводжується онімінням (порушенням чутливості) однієї або обох кінцівок, ослабленням їх м’язової сили;

3.4. біль у спині має характер «прострілу», супроводжується судомами, посилюється при кашлі або чханні;

3.5. гострій біль у спині супроводжується болями в грудній клітці та іррадіює під лопатку;

3.6. гострій біль в спині супроводжується підвищенням температури тіла;

3.7. гострий біль в спині супроводжується порушенням сечовиділення;

3.8. біль у спині триває більше 5-7 діб та іррадіює в ногу;

3.9. гострій біль в спині у вагітних.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки

4.1. при болю у м’язах

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи біль виник внаслідок травмування так Необхідно протягом перших 24-48 годин забезпечити спокій і холод на місце ушкодження, якщо ушкодження незначне;

при необхідності призначити лікарські засоби симптоматичної дії для місцевого застосування; для зняття сильного болю призначити анальгетики

ні Продовжити опитування
3 Чи наявні у пацієнта один або декілька симптомів застуди:
  • підвищена температура тіла
  • кашель
  • біль в горлі
  • біль в м’язах
  • біль глови
так Необхідно лікувати основне захворювання;

для тимчасового полегшення симптомів застуди призначити комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

ні Продовжити опитування
4 Чи має місце прийом деяких лікарських засобів:
  • діуретики;
  • антигіпертензивні засоби;
  • препарати кальцію;
  • препарати вітаміну D
так Необхідно звернутись до лікаря для корекції лікування, оскільки біль у м’язах може бути пов’язаний з прийомом ліків
ні Продовжити опитування
5 Чи було значне фізичне навантаження або переохолодження так Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії;

якщо через 2-3 доби стан пацієнта не покращиться, необхідно звернутись до лікаря

ні Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії

4.2. при болю в спині

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у пацієнта загрозливі симптоми так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи наявні у пацієнта стани, при яких може виникати біль в спині:
  • неправильна осанка або сколіоз
  • остеохондроз
  • остеопороз
  • надлишкова маса тіла
  • недостатня фізична активність
  • переохолодження
  • фізичне навантаження в положенні з нахилом тулуба вперед
  • перебування у незручному положенні
так Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії

ні Продовжити опитування
3 Чи біль виник внаслідок травмування так Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії

ні Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби системної або місцевої дії;

якщо через 2-3 доби стан пацієнта не покращиться, необхідно звернутись до лікаря

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування болю у м’язах та спині.

5.1. Анальгетики і антипіретики

Кислота ацетилсаліцилова

Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн

Метамізол натрію

Метамізол натрію + кофеїн

Метамізол натрію + кофеїн + кодеїн + фенобарбітал

Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн + фенобарбітал + кодеїн

Метамізол натрію + пітофенон + фенпіверин

Метамізол натрію + темпідон

Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

Диклофенак

Ібупрофен

Індометицин

Кетопрофен

Напроксен

Німесулід

5.3.Інші засоби для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болю

Препарати, які містять екстракт перцю стручкового

Препарати, які містять бджолину отруту

Препарати, які містять зміїну отруту

Інші препарати, які стимулюють рецептори слизових оболонок, шкіри та підшкірних тканин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжі

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Не можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиків

Ацетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою

Метамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізмі

Під час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препарату

Важлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

2 Нестероїдні протизапальні засоби

п.8.7.1. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.6.4.1. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»;

п.12.2.3. розділу «Урологія. Андрологія. Сексопатологія. Нефрологія. Лікарські засоби»

Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжі

Нестероїдні протизапальні засоби з обережністю використовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не застосовують в період вагітності та годування грудьми

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами може посилюватись дія пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантів

Ібупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.

Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

Лікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів

Тривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні

Препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років

Мазі та гелі, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно наносити тільки на неушкоджену шкіру

При нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонки

При застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можлива поява контактного дерматиту — свербіж, гіперемія, набряк, висипи. В таких випадках застосування лікарських засобів слід негайно припинити

При тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Інші засоби для місцевого застосування при суглобовому і м’язовому болю Засоби із місцевоподразнюючою дією протипоказані при наявності захворювань або ушкоджень шкіри

Наступне нанесення гелю можна проводити через 15-30 хв після видалення залишків попереднього нанесення за допомогою ватного тампону, змоченого в спирті

При травмі в гострий період гель/мазь необхідно накладати на шкіру, а не втирати

Засоби із місцевоподразнюючою дією, які містять отруту бджіл, змій, екстракт перцю стручкового, протипоказані дітям, а також в період вагітності та годування грудьми

Місцевоподразнюючі засоби з обережністю призначають особам з алергічними захворюваннями в анамнезі

Місцевоподразнюючі (зігріваючі) засоби не можна застосовувати одночасно з грілками, еластичними бинтами

Після нанесення місцевоподразнюючих (зігріваючих) засобів необхідно ретельно вимити руки з милом; при потраплянні препарату на слизові оболонки або в очі — змити великою кількістю холодної води

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.19. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування герпетичного ураження губ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводугерпетичного ураження губ.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. поширення інфекції зі слизової оболонки губ на слизову оболонку рота;

3.2. нагноєння герпетичних висипань;

3.3. ураження висипаннями великих ділянок шкіри обличчя, особливо близько до очей або на інших ділянках тіла;

3.4. висипання, які поєднуються з вираженою болючістю, підвищенням температури тіла, погіршенням загального стану пацієнта;

3.5. висипання з’явились на статевих органах;

3.6. висипання не зникають протягом 10 днів після початку лікування;

3.5. герпетичне ураження губ у вагітних;

3.8. часті загострення захворювання (більше 6 разів на рік).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні герпетичного ураження губ

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи характерні ознаки захворювання (свербіж, поколювання, печіння, болючість ділянки губ або висипання) з’явились нещодавно так Продовжити опитування
ні Якщо захворювання триває більше 10 днів, для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
2 Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи має місце прийом таких лікарських засобів:

глюкокортикоїди

антинеопластичні засоби

інші імуносупресанти

антибактеріальні засоби

так Необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування, оскільки стан пацієнта може бути зумовлений лікарською імунодепресією
ні Призначити противірусні лікарські засоби для місцевого застосування, при необхідності — лікарські засоби з підсушуючою дією;

Рекомендувати пацієнту суворо дотримуватись правил особистої гігієни для запобігання перенесення захворювання на інші частини тіла або зараження членів родини та близьких:

  • не торкатись висипань руками, а якщо це сталось — ретельно вимити руки водою з милом,
  • ні в якому разі не видавлювати пухирці та не зривати скоринки,
  • користуватися окремим рушником, посудом,
  • в період висипань утримуватись від поцілунків і орального секса,
  • особливо суворо дотримуватись правил необхідно при наявності в родині дитини, оскільки діти важко переносять герпетичну інфекцію

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування герпетичного ураження губ

5.1. Противірусні засоби для місцевого застосування

5.1.1. Ацикловір

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Засоби, що застосовуються для лікування герпетичних інфекцій,

п. 17.5.2. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»

Для досягнення максимального терапевтичного ефекту лікування необхідно розпочинати якомога раніше, на стадії провісників (свербіж, печіння, відчуття натягнутості шкіри), оскільки в такому разі повні прояви хвороби можуть не розвинутися, а видужання наступить в найкоротші терміни

З метою запобігання інфікування інших ділянок шкіри до і після нанесення топічних противірусних засобів необхідно ретельно вимити руки або наносити препарат в гумових рукавичках або напальниках

Мазі та креми, що містять ацикловір, не застосовують з метою профілактики зараження вірусом герпесу

При застосуванні мазей та кремів, що містять ацикловір, можливі шкірні алергічні реакції, печіння або поколювання в місці нанесення, гіперемія, сухість і лущення шкіри, контактний дерматит

Мазі та креми, що містять ацикловір, не застосовують разом з місцевими катіонними антисептиками.

Застосування в період вагітності та годування грудьми, а також дітям віком до 12 років можливо за призначенням лікаря

6.3. Загальні рекомендації щодо профілактики герпетичного ураженням губ:

6.3.1. уникати надмірного сонячного опромінення;

6.3.2. перебуваючи на сонці, морозі або вітрі захищати губи кремом або гігієнічною помадою з сонцезахисною дією;

6.3.3. вчасно лікувати простудні захворювання, які можуть сприяти активізації вірусу герпесу;

6.3.4. регулярно міняти зубну щітку та висушувати її після кожного користування, оскільки підвищена вологість ванної кімнаті сприяє розмноженню вірусів герпесу;

6.3.5. дотримуватись раціонального режиму харчування, правильно організувати режим праці та відпочинку, загартовувати організм.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.20. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування головного болю

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуголовного болю.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. головний біль супроводжується раптовою появою неврологічних симптомів (порушення мови, рухів, тремтіння кінцівок тощо) або порушенням свідомості;

3.2. головний біль пов’язаний з травмою голови, особливо якщо травма голови супроводжувалась втратою свідомості;

3.3. головний біль виник раптово, його інтенсивність надзвичайно сильна, ніж зазвичай або змінився характер і частота нападів хронічного головного болю;

3.4. головний біль триває 2-3 дні і посилюється;

3.5. головний біль виник в процесі захворювання, що супроводжується сильною лихоманкою;

3.6. головний біль супроводжується підвищенням тонусу потиличних м’язів (утруднення або неможливість дотягтися підборіддям до грудей);

3.7. головний біль супроводжується відчуттям тиску «зсередини-назовні», нудотою, запамороченням, потемнінням в очах, «мушками» перед очима, посилюється при напруженні, кашлі, зміні положення голови;

3.8. головний біль супроводжується відчуттям тиску, розпирання в області придаткових носових пазух;

3.9. головний біль супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю;

3.10. головний біль поєднується з болями в області серця;

3.11. головний біль поєднується з почервонінням очей, зниженням зору;

3.12. головний біль має характер пульсації;

3.13. головний біль супроводжується втратою (зниженням) чутливості в кінцівках;

3.14. головний біль з’явився після прийому (відміни) лікарського препарату;

3.15. головний біль у дітей.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при симптоматичному лікуванні головного болю

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1. Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2. Чи наявна у пацієнта схильність до підвищення (зниження) артеріального тиску (при можливості виміряти артеріальний тиск в аптеці) так Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3. Чи має місце прийом деяких лікарських засобів:
  • нітрати;
  • антагоністи Н2 –рецепторів;
  • антигіпертензивні засоби (антагоністи кальцію, метилдопа, резерпін);
  • дипіридамол;
  • інгібітори МАО;
  • транквілізатори;
  • пероральні контрацептиви;
  • симпатоміметики;
  • теофілін
  • або припинення прийому:
  • алкалоїди ріжків;
  • анальгетики;
  • нестероїдні протизапальні засоби;
  • кофеїн
так Необхідно звернутись до лікаря для корекції лікування, оскільки головний біль може бути пов’язаний з прийомом (відміною) ліків
ні Продовжити опитування
4. Чи наявні у пацієнта хронічні захворювання, при яких може виникати головний біль:
  • остеохондроз шийного відділу хребта;
  • наслідки травми голови та хребта, викривлення хребта;
  • глаукома, косоокість;
  • захворювання вуха, носа та придаткових пазух;
  • захворювання зубів, щелеп;
  • невралгія трійчастого або лицьового нерва
так Для призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, з урахуванням характеру головного болю, віку та наявних хронічних захворювань пацієнта;

ні Продовжити опитування
5. Чи мають місце фактори, які можуть сприяти виникненню головного болю:
  • емоційне напруження, стрес;
  • різка зміна настрою (збудження, страх);
  • значна розумова або фізична перевтома;
  • тривала робота за комп’ютером;
  • нерегулярне харчування або голодування;
  • вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління;
  • перебування в жаркому, задушливому, задимленому приміщенні;
  • перебування в екологічно несприятливих умовах.
так Пацієнту необхідно правильно організувати умови праці та відпочинку, змінити режим харчування, оскільки іноді цих заходів може бути достатньо для усунення головного болю;

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, препаратом вибору є парацетамол

ні Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби, з урахуванням характеру головного болю, віку та наявних хронічних захворювань пацієнта;

препаратом вибору є парацетамол

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю.

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Ібупрофен+ бензофенон + фенілацетамід

5.2.3. Кислота мефенамінова

5.2.4. Напроксен

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

Кислота ацетилсаліцилова + кислота амінооцтова

Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн

Кислота ацетилсаліцилова + парацетамол + кофеїн + кислота лимонна

Метамізол натрію + бендазол + папаверин

Метамізол натрію + кофеїн

Метамізол натрію + кофеїн + кодеїн + фенобарбітал

Метамізол натрію + кофеїн + тіамін

Метамізол натрію + парацетамол + кофеїн + фенобарбітал + кодеїн

Метамізол натрію + темпідон

Парацетамол + диклофенак

Парацетамол + дицикломін

Парацетамол + дротаверин + кодеїн

Парацетамол + ібупрофен

Парацетамол + ібупрофен + кофеїн

Парацетамол + кислота аскорбінова

Парацетамол + кофеїн

Парацетамол + кофеїн + кодеїн

Парацетамол + кофеїн + пропіфеназон

Парацетамол + кофеїн + пропіфеназон + кодеїн

Пітофенон + метамізол натрію + фенпіверин

Пропіфеназон + кофеїн + парацетамол + фенобарбітал + кодеїн

5.4. Алкалоїди ерготаміну та їх комбінації

5.4.1. Ерготамін + меклоксамін + камілофін + пропіфеназон + кофеїн

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1 Тривалість самостійного застосування лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю не повинна перевищувати 3-х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжі

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Не можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиків

Ацетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою

Метамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізмі

Під час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препарату

Важлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

2 Нестероїдні протизапальні засоби

п.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.6.4.1.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»;

п.12.2.3. розділу «Урологія. Андрологія. Сексопатологія. Нефрологія. Лікарські засоби»

Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжі

Нестероїдні протизапальні засоби з обережністю застосовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не призначають в період вагітності та годування грудьми

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами можливо посилення дії пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантів

Ібупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.

Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

Лікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів

3 Алкалоїди ерготаміну та їх комбінації, п.6.4.1.5. розділу «Неврологія. Лікарські засоби» Номігрен не застосовують у осіб, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, його не можна поєднувати з препаратами, що пригнічують ЦНС і алкоголем — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС

Протипоказаний дітям до 15 років, а також в період вагітності та годування грудьми

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики Комбіновані лікарські засоби мають такі ж особливості при застосуванні, як і анальгетики та антипіретики, що входять до їх складу

Не можна застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, які містять в своєму складі такі ж анальгетики і антипіретики; необхідно дотримуватись призначених доз для запобігання токсичної дії внаслідок передозування

Комбіновані лікарські засоби, які містять кофеїн, не призначають при підвищеному артеріальному тиску, їх не можна поєднувати з прийманням великої кількості кави або чаю, щоб запобігти передозуванню кофеїну

При тривалому застосуванні комбінованих лікарських засобів, які містять кодеїн, фенобарбітал, можливий розвиток звикання

Кодеїн може спричиняти запор, нудоту, запаморочення і сонливість, брадикардію, аритмії, гіпотензію

6.4 Загальні рекомендації при симптоматичному лікуванні головного болю:

не можна приймати аналгетичні препарати при головному болю частіше 2-х разів на тиждень, оскільки можливе зниження порогу больової чутливості і збільшення частоти і сили нападів головного болю;

якщо біль при мігрені не минає протягом 12 годин, необхідно звернутись до лікаря, оскільки виникає загроза порушення мозкового кровообігу;

для профілактики періодичного головного болю, що не має характеру мігрені і не пов’язаний із загальними захворюваннями, необхідно:

регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію та магнію;

вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватись раціонального режиму сну і відпочинку;

утримуватись від тютюнопаління, у тому числі від пасивного вдихання тютюнового диму;

уникати задушливих, загазованих приміщень;

визначити зв’язок нападів головного болю із вживанням деяких продуктів харчування, за наявності такого зв’язку — виключити їх з раціону.

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.21. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування запору

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводузапору

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

2.2. Запор — порушення функції кишечнику, яке проявляється збільшенням інтервалу між актами дефекації (більше 48 годин) у порівнянні з індивідуальною фізіологічною нормою або систематичне недостатнє випорожнення кишечнику Вважається, що фізіологічною нормою у різних людей є кількість випорожнень від 2-3 разів на день до 1 разу на 2-3 дні

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. запор супроводжується підвищенням температури тіла;

3.2. наявність домішки крові в калі та болі при дефекації;

3.3. сильний біль у животі;

3.4. різке здуття живота;

3.5. запор супроводжується нудотою, блюванням, запамороченням, головним болем, зміною кольору шкіри (блідий або сіруватий);

3.6. зниження ваги тіла;

3.7. запор у дітей раннього віку та у вагітних;

3.8. отруєння токсичними речовинами (ртуть, свинець тощо).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при запорі

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1. Чи дефекація відсутня більше 48 годин так Продовжити опитування
ні Дефекація 1 раз у 2-3 дні не являється запором і вважається фізіологічною;

для нормальної роботи кишечнику необхідно дотримуватись раціонального режиму харчування, пити достатню кількість рідини, підвищити (по можливості) фізичну активність

2. Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3. Чи має місце прийом лікарських засобів:
  • антациди, що містять сполуки алюмінію;
  • антигістамінні засоби;
  • антидепресанти;
  • нейролептики та/або психотропні препарати;
  • антагоністи кальцію;
  • препарати заліза;
  • ентеросорбенти;
  • опіоїди (кодеїн та інш.)
так Оскільки прийом лікарських засобів може викликати медикаментозний запор, необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування
ні Продовжити опитування
4. Чи мають місце системні захворювання сполучної тканини або інші захворювання, що зумовили знерухомлений стан пацієнта так Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування
ні Продовжити опитування
5. Чи запор у пацієнта виникає постійно так Крім вживання проносних засобів необхідно дотримуватись рекомендацій, щодо немедикаментозного лікування запору (раціональне харчування, фізична активність тощо)
ні Лікування запору необхідно розпочинати із немедикаментозних методів;

можливо призначити будь-який проносний лікарський засіб з урахуванням терміну розвитку проносної дії

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікуванні запору.

5.1. Контактні проносні засоби

5.1.1. Бісакодил

5.1.2. Глікозиди сенни

5.1.3 Крушини кора

5.1.4 Ламінарії слані

5.1.5. Натрію пікосульфат

5.1.6. Рицинова олія

5.2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту

5.2.1. Подорожник яйцевидний (блошиний)

5.3. Осмотичні проносні засоби

5.3.1. Лактулоза

5.3.2. Магнію сульфат

5.3.3. Макрогол

5.3.4. Макрогол + калію хлорид + натрію хлорид + натрію бікарбонат

5.4. Комбіновані проносні засоби

5.4.1. Крушина + деревій + кропива

5.4.2. Крушина + алое

5.4.3. Подорожник яйцевидний + сенна + солодка гола + терміналія хебула + троянди пелюстки + фенхель

5.4.4. Сенна + ревень + вугілля медичне активоване

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1. Контактні проносні засоби

п. 3.11.1 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Не призначають при спастичних запорах, оскільки контактні проносні засоби можуть викликати біль в товстій кишці

Проносні, що містять антраглікозиди, виявляють свою дію через 8-12 годин

Проносні, що містять антраглікозиди, протипоказані при шлунково-кишкових і маткових кровотечах, захворюваннях прямої кишки, гострому проктиті, гострому геморої, анальних тріщинах, а також в період годування грудьми

Тривале застосування проносних, що містять антраглікозиди, може призвести (особливо у пацієнтів похилого віку) до втрати води, калію та інших солей, атонії кишечнику, порушення серцевої діяльності, м’язової слабкості, порушення координації, гіпотензіії, а також до звикання та ослаблення або відсутності проносного ефекту

Рицинова олія виявляє свою дію через 5-6 годин

Рицинова олія протипоказана при вагітності та дітям до 1 року

Використання рицинової олії при отруєнні жиророзчинними хімічними сполуками заборонене

Натрію пікосульфат не призначається дітям до 4 років

2. Засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту

п. 3.11.2 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Під час лікування препаратами подорожника яйцевидного для попередження зневоднення необхідно вживати достатню кількість рідини (2-2,5 літри на добу)

В перші дні лікування препаратами подорожника яйцевидного можливо посилення газоутворення в кишечнику

Не призначають при порушеннях водно-електролітного балансу, а також порушеннях, що супроводжуються обмеженням споживання води

Препарати подорожника яйцевидного можуть зменшувати всмоктування інших препаратів (особливо засобів, що містять літій і залізо), тому проміжок між прийомами цих лікарських засобів повинен становити не менше 30-60 хвилин

Не призначають дітям до 12 років

4. Осмотичні проносні засоби

п. 3.11.3 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Осмотичні проносні засоби виявляють свою дію через 4-6 годин

Осмотичні проносні засоби застосовуються зазвичай одноразово, коли необхідне швидке випорожнення кишечнику

Сольові проносні засоби не застосовують при хронічних запорах, вони протипоказані в період вагітності

Лактулозу можна застосовувати у немовлят та вагітних жінок, але вона протипоказана при гострих запальних захворюваннях кишечнику

6.2.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Контактні проносні засоби Лікарські засоби, що містять ламінарію, протипоказані при гіпертиреозі, гломерулонефриті, геморагічному діатезі

Тривале застосування препаратів, що містять ламінарію, може призвести до розвитку явищ йодизму (риніт, кашель, металевий присмак в роті тощо)

6.3 Загальні рекомендації щодо профілактики запору

6.3.1. харчування повинно бути повноцінним, хімічно, механічно і термічно щадним;

6.3.2. необхідно вживати продукти, багаті на харчові волокна, а саме: хліб з висівками, кислі фрукти, сирі овочі і соки, гречану кашу, кисломолочні продукти, знизити вживання тваринних жирів;

6.3.3. при відсутності протипоказань пити не менше 1,5 літрів води на день;

6.3.4. при метеоризмі необхідно обмежити вживання бобових, капусти, продуктів з високим вмістом глюкози — мед, варення, цукерки, виноград;

6.3.5. у дітей доцільно використовувати традиційні кисломолочні продукти і адаптовані молочні суміші;

6.3.6. необхідно вести активний спосіб життя — забезпечити достатню фізичну активність, приймати водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі, дотримуватись раціонального режиму сну і відпочинку;

6.3.7. доцільно виробити щоденний рефлекс на дефекацію і добиватися випорожнення кишечнику вранці після достатньо об’ємного сніданку, за 30 хвилин до сніданку слід випити склянку холодної води;

6.3.8. необхідно лікувати геморой або тріщини заднього проходу, виконувати щоденні гігієнічні процедури з використанням пом’якшуючих засобів.

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.22. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування корости

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводукорости.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. висипка та коростяні ходи в ділянці статевих органів;

3.2. поширення уражень на великі ділянки тіла з ознаками приєднання інфекції: нагноєння висипань, фолікуліти, фурункули, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри, набряк;

3.3. короста у дітей раннього віку, особливо перших років життя, а також у вагітних, осіб з хронічними захворюваннями (ендокринної системи, імунодефіцитні стани, порушення обміну речовин тощо) та у осіб похилого віку;

3.4. поява під час або після лікування захворювання поодиноких або множинних щільних вузликів круглої або овальні форми з гладенькою поверхнею, які мають синюшно-рожевий або буро-червоний колір і локалізуються на жіночих статевих органах, внутрішніх поверхнях стегон, животі, в ділянці пупка, пахвових ямках, довкола сосків, рідко — на внутрішніх поверхнях вушних раковин, повіках.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при корості

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у пацієнта зі скаргою на свербіж шкіри ознаки корости:
  • свербіж, посилюється увечері і вночі;
  • характерні коростяні ходи на шкірі (білуваті або бурого кольору лінії, які злегка підвищуються над рівнем шкіри, прямі або звивисті, завдовжки 0,5-10 см);
  • поява папул, везикул, розчосів, кров’янистих скоринок, які часто розміщені попарно або ланцюжком
  • висипання локалізуються у міжпальцевих складках, на бокових поверхнях пальців кисті, бокових та згинальних поверхнях променево-зап’ясткових суглобів, передніх поверхнях пахвових ямок, животі, стегнах, ділянці попереку, сідницях, молочних залозах у жінок, статевих органах у чоловіків
  • у немовлят та дітей раннього віку висипання локалізуються на будь-якій ділянці тіла, в тому числі на обличчі, шиї, волосистій ділянці голови і, особливо, на долонях та підошвах
так Можливе зараження коростяним кліщем, але для уточнення діагнозу необхідно звернутись до лікаря; необхідно також виявити джерело зараження і провести протиепідемічні заходи для запобігання розповсюдженню інфекції.

Призначити інсектицидні засоби для лікування корости, якщо діагноз підтверджено лікарем.

ні Продовжити опитування
2 Чи наявні у пацієнта захворювання, які можуть супроводжуватись свербежем:
  • алергічні захворювання (кропив’янка, контактний атопічний дерматит тощо);
  • дерматологічні захворювання (себорейний дерматит, псоріаз тощо);
  • неврологічні захворювання (нейродерміт);
  • інфекційні захворювання шкіри (демодекоз тощо)
так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
4 Чи виявлено коросту у інших членів сім’ї пацієнта так,

ні

Необхідно провести огляд всіх членів сім’ї з метою виявлення захворювання, провести лікування інсектицидними засобами всіх уражених та санітарну обробку особистих речей і помешкання, суворо дотримуватись правил особистої гігієни
5 Чи перебував/перебуває пацієнт в умовах, які сприяють ураженню:
  • відвідування перукарні, лазні, басейну;
  • для дітей — відвідування дитячого закладу, школи, табору;
  • перебування в готелі, потязі;
  • користування чужим одягом, іншими предметами особистого користування.
так Необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, регулярно проводити огляд шкіри (протягом 6 тижнів) і при виявленні корости своєчасно лікувати захворювання;

якщо виявлено джерело інфікування, по можливості повідомити персонал установи щодо необхідності вживання протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення паразитів

ні Суворо дотримуватись правил особистої гігієни, своєчасно виявляти і лікувати захворювання

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для лікування корости

5.1. Інсектицидні засоби

5.1.1. Бензилбензоат

5.1.2. Еcдепалетрін + піперонілу бутоксид

5.1.3. Перметрин

5.1.4. Сірка

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію щодо застережних заходів при лікуванні корости:

основною запорукою успішного лікування є суворе і ретельне дотримання схем лікування і дозування лікарських препаратів;

необхідно провести огляд всіх членів сім’ї та осіб, які знаходились у контакті, з метою виявлення захворювання;

необхідно одночасне лікування всіх заражених та осіб, які знаходились у контакті;

лікування корости повинно поєднуватись з обробкою всіх текстильних виробів, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, одяг тощо), хлорвмісними або іншими інсектицидними засобами, кип’ятінням та прасуванням для запобігання повторному зараженню;

після проведення лікування необхідне диспансерне спостереження і повторний огляд у лікаря через 3-4 тижні.

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Засоби для лікування педикульозу та корости,

пп.9.1.4.2, 9.4, 9.5.1.4 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»

Всі засоби для лікування корости призначені тільки для зовнішнього застосування; у разі їх потрапляння на слизову оболонку очей, порожнини рота або носа, необхідно добре промити водою це місце, а у разі випадкового проковтування слід промити шлунок, викликати блювання та застосувати симптоматичні заходи

Лікування доцільно проводити у вечірній час, між 18 і 24-ю годинами, враховуючи біоритм життєдіяльності коростяного кліща, при цьому протикоростяні препарати діють безпосередньо на кліщів і личинок, а також потрапляють в організм кліща у разі прогризання ним ходів, що трапляється переважно увечері. Перед нанесенням лікарського засобу слід прийняти ванну чи душ (для змивання личинок з поверхні шкіри і розм’якшення епідермісу), що сприяє проникненню препаратів у коростяні ходи чи елементи висипання, а також змінити натільну і постільну білизну

Для попередження розвитку у кліща резистентності до протикоростяних засобів та для максимально ефективного результату перевагу надають комбінованим препаратам

Не можна наносити на відкриті рани та ділянки гострих запальних процесів шкіри протикоростяні лікарські препарати

Перметрин, бензилбензоат протипоказані в період вагітності та годування грудьми, а також дітям до 3 років

Протикоростяні препарати у вигляді аерозолів протипоказані при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, в тому числі в анамнезі, а також немовлятам і дітям молодшого віку в зв’язку з ризиком виникнення бронхоспазму при вдиханні аерозолю; в цих випадках можливе нанесення лікарського засобу на шкіру за допомогою змоченого в препараті ватного тампону

Рідкі лікарські форми, які містять бензилбензоат, перметрин, перед застосуванням необхідно збовтати

При застосуванні бензилбензоату можливе відчуття печіння, поколювання шкіри, яке минає

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.23. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування педикульозу

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупедикульозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. свербіж супроводжується підвищенням температури тіла до 38°С і вище;

3.2. свербіж супроводжується підвищенням температури тіла до 38°С і вище, з’являються різкий біль голови, запаморочення, безсоння, гіперемія обличчя, виражена ін’єкція кон’юктиви склер («кролячі очі»);

3.3. поява рожевої висипки (розеол) та/або дрібних крововиливів (петехій) у ділянках бокової поверхні тулуба, пахвової западини, згинальної поверхні кінцівок;

3.4. поява внаслідок розчісування гнійничкових уражень шкіри;

3.5. свербіж супроводжується збільшенням завушних, шийних, потиличних лімфатичних вузлів, болючих при пальпації;

3.6. свербіж супроводжується розповсюдженням шкірних уражень на великі ділянки тіла (обличчя, вушні раковини, шия, спина тощо);

3.7. педикульоз у вагітних та немовлят;

3.8. лікування виявилось неефективним, не зважаючи на чітке дотримання всіх рекомендацій з лікування.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при педикульозі

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні у пацієнта симптоми педикульозу:
  • свербіж волосистої ділянка голови, переважно в скроневій і потиличній ділянці;
  • при огляді волосистої ділянки голови виявляються живі воші та/або гниди.
так Призначити лікарські засоби інсектицидної дії, при необхідності, для зменшення свербежу можливе застосування антигістамінних лікарських засобів І покоління
ні Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
2 Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи виявлено педикульоз у інших членів сім’ї пацієнта так

ні

Необхідно провести огляд всіх членів сім’ї з метою виявлення захворювання, провести лікування інсектицидними засобами всіх уражених та санітарну обробку особистих речей і помешкання, суворо дотримуватись правил особистої гігієни
4 Чи перебував/перебуває пацієнт в умовах, які сприяють ураженню:
  • відвідування лазні, перукарні, басейну;
  • для дітей — відвідування дитячого закладу, школи, табору;
  • перебування в готелі, потязі;
  • користування чужим одягом, іншими предметами особистого користування.
так Необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, регулярно проводити огляд волосистої ділянки голови (кожні 7-10 днів) і при виявленні педикульозу своєчасно лікувати захворювання;

якщо виявлено джерело інфікування, по можливості повідомити персонал установи щодо необхідності вживання протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення паразитів

ні Суворо дотримуватись правил особистої гігієни, своєчасно виявляти і лікувати захворювання

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для лікування педикульозу

5.1. Засоби для лікування педикульозу

5.1.1. Бензилбензоат

5.1.2. Диметикон

5.1.3. Малатион + перметрин + піперонілу бутоксид

5.1.4. Піретрум + піперонілу бутоксид

5.1.5. Перметрин

5.1.6. Сокирки польові

5.1.7. Чемериця

5.2. Антигістамінні препарати І покоління (при сильному свербежі)

5.2.1. Диметинден

5.2.2. Клемастин

5.2.3. Мебгідрoлін

5.2.4. Хіфенадин

5.2.5. Хлоропірамін

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію щодо застережних заходів при лікуванні педикульозу:

необхідно провести огляд всіх членів сім’ї та осіб, які знаходились у контакті, з метою виявлення захворювання;

необхідно лікування всіх заражених та осіб, які знаходились у контакті;

лікування педикульозу повинно поєднуватись з обробкою всіх текстильних виробів, з якими контактував хворий (подушки, постільна білизна, головні убори, одяг тощо), хлорвмісними або іншими інсектицидними засобами, кип’ятінням та прасуванням для запобігання повторному зараженню;

при лобковому педикульозі необхідно лікування обох партнерів.

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Засоби для лікування педикульозу та корости,

п.п.9.1.4.2, 9.4 розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»

Протипедикульозні лікарські засоби необхідно наносити на чисте волосся

Після обробки волосся протипедикульозним засобом, необхідно вичесати густим гребінцем загиблих вошей і гнид

Через 7 діб після першого застосування протипедикульозного засобу необхідно провести ретельний огляд ураженогоі при виявленні живих вошей провести повторну обробку

Для попередження розвитку у вошей резистентності до протипедикульозних засобів та для максимально ефективного результату перевагу надають комбінованим препаратам

При наявності на шкірі пошкоджених та інфікованих ділянок необхідно обирати протипедикульозний лікарський засіб з найменшою подразнюючою дією, при наявності відкритих ран та гострих запальних процесів шкіри голови його застосування протипоказане

Перметрин, бензилбензоат не застосовують у дітей до 3 років, настоянка сокирок польових протипоказана дітям до 5 років, чемерична вода — дітям до 12 років

Протипедикульозні препарати у вигляді аерозолів протипоказані при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті, в тому числі в анамнезі, а також немовлятам і дітям молодшого віку взв’язку з ризиком виникнення бронхоспазму при вдиханні аерозолю; в цих випадках можливе нанесення лікарського засобу на шкіру за допомогою змоченого в препараті ватного тампону

Рідкі лікарські форми, які містять бензилбензоат, перметрин, перед застосуванням необхідно збовтати

При застосуванні бензилбензоату можливе відчуття печіння, поколювання шкіри, яке минає

Всі засоби для лікування педикульозу призначені тільки для зовнішнього застосування; у разі їх потрапляння на слизову оболонку очей, порожнини рота або носа, необхідно добре промити водою це місце, а у разі випадкового проковтування слід промити шлунок, викликати блювання та застосувати симптоматичні заходи

2 Антигістамінні препарати

п.18.2.1 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»,

Антигістамінні препарати І покоління викликають сонливість, почуття втоми, знижують увагу, швидкість реакції, тому їх доцільно приймати ввечері

Антигістамінні препарати І покоління протипоказані особам, діяльність яких вимагає швидкої реакції, координації рухів і посиленої уваги (водії, оператори тощо)

Седативна дія антигістамінних препаратів І покоління (від легкої сонливості до глибокого сну) може проявлятися у звичайних терапевтичних дозах

У антигістамінних препаратів (особливо І покоління) при тривалому застосуванні може відмічатися значне зниження терапевтичної ефективності (тахифілаксія)

Антигістамінні препарати І покоління не можна поєднувати з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками, опіоїдними анальгетиками — можливе посилення пригнічувальної дії на ЦНС.

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.24. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування печії

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупечії

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. печія супроводжується блюванням кольору «кавовою гущі» або кров’ю;

3.2. печія супроводжується появою випорожнень чорного (дьогтьоподібного) кольору;

3.3. постійна печія протягом 3-х діб та більше;

3.4. печія супроводжується задишкою, потовиділенням, утрудненням ковтання;

3.5. печія супроводжується болем в животі;

3.6. на фоні постійної печії відмічається прогресуюча втрата ваги тіла;

3.7. поява печії пов’язана з прийомом лікарських засобів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при печії

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1. Чи наявні у пацієнта захворювання шлунково-кишкового тракту так Необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування
ні Продовжити опитування
2. Чи супроводжується печія болем та важкістю в епігастральній ділянці, нудотою, блюванням, відрижкою, зригуванням, гірким смаком в роті, здуттям живота, загрозливими симптомами, виникає натще або вночі так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3. Чи наявні фактори, які можуть спричиняти печію:
  • переїдання
  • швидке вживання їжі
  • вживання пряної, гострої, жирної, пересмаженої їжі
  • надмірне вживання цитрусових, солодощів, кави, чаю, алкоголю
  • звичка лягати після прийому їжі
  • тютюнопаління
  • стрес
  • безсоння
  • ожиріння
так Необхідно дотримуватись раціонального режиму харчування та здорового способу життя

Для усунення печії призначити антациди, прийом яких повинен бути нетривалим

ні Продовжити опитування
4. Чи наявна вагітність (якщо пацієнт — жінка) так При тривалій печії необхідно звернутись до лікаря для призначення лікування;

Для усунення епізодичної появи печії призначити антациди, приймання яких повинно бути нетривалим

ні Для усунення епізодичної появи печії призначити антациди, прийом яких повинен бути нетривалим

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування печії

5.1. Антациди

5.1.1. Сполуки алюмінію

5.1.1.1. Алюмінію фосфат

5.1.1.2. Гідротальцит

5.1.2. Комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію

5.1.2.1. Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид

5.1.2.2 Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + бензокаїн

5.1.2.3 Алюмінію гідроксид + магнію гідроксид + симетикон

5.1.2.4. Алюмінію гідроксид + магнію карбонат + магнію гідроксид

5.1.2.5. Алюмінію гідроксид + магнію оксид

5.1.2.6. Кальцію карбонат + магнію карбонат

5.2. Антагоністи Н2-рецепторів

5.2.1. Ранітидин (75 мг)

5.2.2. Фамотидин (10 мг)

5.2.3. Фамотидин + кальцію карбонат + магнію гідроксид

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1. Антациди,

п. 3.1.1 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Антациди застосовують тільки при виникненні печії або через 1-2 год після прийому їжі

Самостійний прийом антацидів не повинен перевищувати 2-х тижнів

При тривалому застосуванні антацидів, що містять сполуки алюмінію (особливо у великих дозах), існує загроза розвитку ниркової недостатності внаслідок кумуляції алюмінію в ниркових клубочках, а у хворих з порушенням функції нирок — загроза розвитку енцефалопатії

Антациди необхідно приймати окремо від інших лікарських препаратів (за 2 години перед або після їх прийому) для запобігання лікарської взаємодії або зниження абсорбції

Тривалий прийом антацидних препаратів може спричинити розвиток дисбактеріозу.

Антациди не можна поєднувати з препаратами колоїдного вісмуту та сукральфату

Антацидні лікарські засоби, що містять сполуки алюмінію або з їх переважним вмістом в складі комбінованих препаратів можуть спричинити запор, а лікарські засоби що містять сполуки магнію або з їх переважним вмістом в складі комбінованих препаратів можуть викликати діарею

При застосуванні антацидів, які містять карбонат кальцію або магнію силікат, у хворих з сечокам’яною хворобою існує загроза загострення стану внаслідок утворення каменів в сечовивідних шляхах

Прийом антацидів, які містять кальцію карбонат, може супроводжуватись повторним підвищенням секреції соляної кислоти

При поєднанні печії з метеоризмом переважними е препарати, що містять алюмінію фосфат (завдяки його сорбційним властивостям) або комбіновані препарати, що додатково містять симетикон або диметикон

При вагітності і в період годування грудьми можливо періодичне короткочасне застосування комбінації кальцію та магнію карбонатів в рекомендованих дозах.

2. Антагоністи Н2-рецепторів

п. 3.1.1 розділу «Гастроентерологія. Лікарські засоби»

Для лікування печії антагоністи Н2-реценторів застосовують у низьких дозах — ранітидин 75 мг та фамотидин 10 мг.

Не застосовують в період вагітності та годування грудьми, у дітей віком до 12 років

Курс лікування антагоністами Н2-рецепторів не повинен перевищувати 2 тижнів, якщо симптоми не зникають, необхідно звернутись до лікаря для встановлення діагнозу і призначення лікування

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.25. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ підвищеної температури тіла
у дітей віком до 15 років

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводупідвищеної температури тіла у дітей.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у дитини якого віку виникла проблема;

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. підвищення температури тіла вище 38°С;

3.2. підвищення температури супроводжується частим і важким диханням, кашлем, хрипами і свистом під час дихання, болями, порушеннями сечовиділення;

3.3. підвищення температури супроводжується сильним тремтінням, судомами, розладами свідомості;

3.4. підвищення температури супроводжується блюванням або діареєю;

3.5. підвищення температури супроводжується висипкою на шкірі;

3.6. субфебрільна температура (37°-37,5°С) тримається більше 1 тижня;

3.7. наявні ознаки злоякісної гіпертермії (підвищення температури тіла більше 40°С, «мармуровий» колір шкіри, холодні кінцівки).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при підвищеній температурі тіла у дітей віком до 15 років

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи нездужання виникло у дитини віком до 1 року так Будь-які лікарські засоби можуть застосовуватись тільки після консультації з педіатром!
ні Продовжити опитування
2 Чи наявні у дитини загрозливі симптоми при підвищеній температурі тіла так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи мають (мали) місце наступні стани:
  • бронхіальна астма
  • епізоди бронхоспазму
  • схильність до алергії
  • схильність до кровотеч
  • захворювання шлунково-кишкового тракту
  • підвищена збудливість
так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Рекомендувати лікарські засоби із жарознижувальною дією у лікарській формі і в дозах відповідно до віку дитини, препаратом вибору є парацетамол
4 Чи наявні наступні симптоми застуди:

риніт

кашель

біль в горлі

біль в м’язах

біль голови

так Для дітей старше 6 років доцільно застосування комбінованих лікарських засобів анальгетиків та антипіретиків, для дітей молодшого віку безпечніше симптоматичне лікування окремих проявів застуди
ні Рекомендувати лікарські засоби із жарознижувальною дією у лікарській формі і в дозах відповідно до віку дитини, препаратом вибору є парацетамол

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування підвищення температури тіла у дітей віком до 15 років

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.3.1. парацетамол + гвайфенезин + фенілефрин

5.3.2. парацетамол + кислота аскорбінова

5.3.3. парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.3.4. парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.3.5. парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.3.6. парацетамол + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.3.7. парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.8. парацетамол + хлорфенамін

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Зниження температури тіла у дітей треба починати з фізичних методів охолодження (обтирання водою кімнатної температури, обдування повітрям за допомогою вентилятора або іншого пристрою, обкладання льодом (який розміщений в грілці) на відстані близько 10 см від голови дитини, провітрювання приміщення).

Жарознижуючі лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38° С та вище), якщо раніше у дитини відмічались судоми — при нижчих показниках температури.

Тривалість самостійного застосування жарознижуючих засобів не повинна перевищувати 3-х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо):

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Анальгетики та антипіретики

п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

В якості жарознижувального засобу препаратом вибору в дитячій практиці є парацетамол, максимальна доза якого не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу, тому перед застосуванням препарату дитину необхідно зважити; кратність прийому — 3-4 рази на добу з інтервалом між прийомами не менше 4 годин

В дитячій практиці переважним є застосування парацетамолу у вигляді сиропу, суспензії або супозиторіїв

Для немовлят більш прийнятним є застосування лікарських засобів у вигляді супозиторіїв, але при наявності діареї супозиторії не застосовують

Перед введенням супозиторію необхідно очистити кишковик за допомогою клізми

Парацетамол з обережністю застосовують при захворюваннях печінки.

У дітей застосовування ацетилсаліцилової кислоти і метамізолу натрію можливо тільки за наявності чітких показань і тільки у тих випадках, коли інші препарати неефективні

Після розкриття сиропи можуть зберігатися не більше одного місяця

2 Нестероїдні протизапальні засоби

п.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.6.4.1.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»

При наявності протипоказань до застосування парацетамолу препаратом вибору є ібупрофен

Ібупрофен протипоказаний при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки, запальних захворюваннях травного каналу, схильності до кровотеч та порушенні згортання крові, бронхоспастичних станах, бронхіальній астмі, з обережністю призначають при печінковій та/або нирковій недостатності, артеріальній гіпертензії.

Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їди

Ібупрофен у вигляді сиропу дозволений до застосування у дітей з 6 місяців

Мефенамінова кислота дозволена до застосування у дітей з 5 років

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики Не застосовують у дітей віком до 6 років, для яких доцільнішим та безпечнішим є симптоматичне лікування окремих проявів застуди

Лікарські засоби, що містять фенірамін та хлорфенамін, можуть викликати сонливість, іх не можна одночасно застосовувати із снодійними, седативними засобами, нейролептиками, транквілізаторами та препаратами, що містять алкоголь, — це істотно посилює їх пригнічувальний вплив на центральну нервову систему

Не можна застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол, необхідно також дотримуватись призначених доз для запобігання токсичної дії парацетамолу внаслідок передозування

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.26. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА
У ДІТЕЙ З 15 РОКІВ ТА У ДОРОСЛИХ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупідвищеної температури тіла.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу:: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1 підвищення температури тіла вище 39°С;

3.2 температура тіла вище 38°С зберігається протягом 3-5 днів;

3.3 температура тіла вище 37,5°С зберігається більше 2 тижнів;

3.4 підвищення температури тіла супроводжується сильним болем голови, болями в грудній клітці, в животі або в попереку, розладами сечовиділення, задишкою, порушенням ковтання, розладами свідомості, судомами;

3.5 підвищення температури тіла супроводжується блюванням або діареєю;

3.6 підвищення температури тіла супроводжується висипкою на шкірі;

3.7 наявні ознаки злоякісної гіпертермії (підвищення температури тіла більше 40°С, «мармуровий» колір шкіри, холодні кінцівки).

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при підвищеній температурі тіла у дітей з 15 років та у дорослих

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні загрозливі симптоми при підвищеній температурі тіла так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи наявні у пацієнта вагітність або хронічні захворювання:
  • ураження серцево-судинної системи
  • ураження нервової системи
  • шлунково-кишкові захворювання
  • схильність до кровотеч
  • ревматичні захворювання
  • бронхіальна астма
так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно терміново звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи наявні наступні симптоми застуди:
  • риніт
  • кашель
  • біль в горлі
  • біль в м’язах
  • біль голови
так Для зниження температури тіла більш доцільним є застосування комбінованих лікарських засобів анальгетиків та антипіретиків
ні Призначити лікарські засоби із жарознижувальною дією:
  • анальгетики та антипіретики
  • нестероїдні протизапальні засоби,
  • більш безпечним серед них є парацетамол

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування підвищеної температури тіла у дітей з 15 років та у дорослих

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.3. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.3.1. Парацетамол + декстрометорфан

5.3.2. Парацетамол + декстрометорфан + прометазин

5.3.3. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.3.4. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.3.5. Парацетамол + декстрометорфан + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.6. Парацетамол + декстрометорфан + хлорфенамін + цетиризин

5.3.7. Парацетамол + кислота аскорбінова

5.3.8. Парацетамол + кислота аскорбінова + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.3.9. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + хлорфенамін

5.3.10. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин

5.3.11. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + терпінгідрат

5.3.12. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + фенірамін

5.3.13. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.3.14. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.3.15. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін + фенілефрин

5.3.16. Парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.3.17. Парацетамол + кислота ацетилсаліцилова + кофеїн

5.3.18. Парацетамол + фенілефрин

5.3.19. Парацетамол + фенілефрин + кофеїн + хлорфенамін+ декстрометорфан

5.3.20. Парацетамол + фенілефрин + фенірамін + кофеїн

5.3.21. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.3.22. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін + кофеїн

5.3.23. Парацетамол + цетиризин

5.3.24. Парацетамол + хлорфенамін

5.3.25. Парацетамол + хлорфенамін + псевдоефедрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1 Зниження температури тіла треба починати з фізичних методів охолодження (обтирання водою кімнатної температури, обдування повітрям за допомогою вентилятора або іншого пристрою, обкладання льодом (який розміщений в грілці) на відстані близько 10 см від голови пацієнта, провітрювання приміщення).

Жарознижуючі лікарські засоби застосовують тільки у разі значного підвищення температури тіла (38° С та вище). Виключення складають стани, що супроводжуються сильними болями, тяжкі захворювання серцево-судинної, нервової системи, похилий вік (старше 65 років), коли прийом жарознижуючих розпочинають при температурі 37°-37,5°С.

Тривалість самостійного застосування жарознижувальних засобів не повинна перевищувати 3-х діб!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.3.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжі

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Не можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна дія, особливо у ацетилсаліцилової кислоти, і гепатотоксична дія, особливо у парацетамолу)

Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиків

Ацетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою

Метамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізмі

Під час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препарату

Основна властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Вживання жарознижувальних засобів разом з лужними мінеральними водами знижує антипіретичний ефект

2 Нестероїдні протизапальні засоби

п.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.6.4.1.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»

Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжі

Нестероїдні протизапальні засоби застосовують з обережністю у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не призначають в період вагітності та годування грудьми

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами можливо посилення дії пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантів

Ібупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.

Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

Лікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики Не призначають в період вагітності та годування грудьми, доцільнішим та безпечнішим є симптоматичне лікування окремих проявів застуди

Не можна застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол, необхідно також дотримуватись призначених доз для запобігання токсичної дії парацетамолу внаслідок передозування

Лікарські засоби, що містять декстрометорфан, фенірамін та хлорфенамін можуть викликати сонливість, іх не можна одночасно застосовувати із снодійними, седативними засобами, нейролептиками, транквілізаторами та препаратами, що містять алкоголь, — це істотно посилює їх пригнічувальну дію на центральну нервову систему; вони протипоказані особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

6.4. Загальні рекомендації щодо поведінки пацієнтів при підвищенні температури тіла:

6.4.1. зменшити фізичну активність та дотримуватися постільного режиму

регулярно провітрювати приміщення

при відсутності протипоказань вживати до 3-4 л рідини на добу

6.5. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.6.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.27. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

симптоматичне лікування риніту

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводуриніту.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

2.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

2.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

2.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

2.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

2.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

3. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

3.1. риніт супроводжується підвищенням температури тіла вище 38,5° С;

3.2. неприємний запах з носа;

3.3. кров’янисті або гнійні виділення з носа;

3.4. риніт супроводжується «закладеністю» у вухах, зниженням слуху;

3.5. наявність виділень з одного носового ходу (особливо у дітей);

3.6. тривалий біль в лобній ділянці або в області перенісся;

3.7. поєднання риніту з кашлем, який триває більш ніж тиждень, супроводжується нападами ядухи, зростаючою слабкістю, гнійним або кров’янистим мокротинням.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при риніті

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1. Чи виділення із носа з’явились нещодавно (до 3 днів), водянисті, без особливостей так Призначити лікарські засоби для лікування риніту місцевої дії у найбільш зручній для пацієнта лікарській формі
ні Продовжити опитування
2. Чи наявні у пацієнта один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3. Чи наявні у пацієнта один або декілька симптомів застуди:
  • підвищена температура тіла
  • кашель
  • біль в горлі
  • біль в м’язах
  • біль голови
так Необхідно лікувати основне захворювання;

для тимчасового полегшення симптомів застуди призначити комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики, які містять препарати, що зменшують набряк слизових носа, та лікарські засоби для лікування риніту місцевої дії

ні Продовжити опитування
4. Чи наявні один або декілька симптомів алергії:
  • чхання
  • свербіж і почервоніння очей
  • шкірні висипи
  • шкірний свербіж
так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування;

для тимчасового полегшення симптомів алергії призначити:

  • антигістамінні препарати для системного і місцевого застосування;
  • засоби елімінаційної терапії;
  • симпатоміметики для місцевого застосування.

При наявності зв’язку симптомів з контактом з алергенами (домашні тварини, сухий корм для риб, період цвітіння рослин, контакт з хімічними речовинами, приймання лікарських препаратів тощо) намагатись уникати контакту з ними та проводити елімінаційні заходи по відношенню до зовнішніх алергенів (частіше приймати душ, застосовувати очисники повітря в приміщенні, частіше проводити вологе прибирання тощо)

ні Продовжити опитування
5. Чи має/мав місце останнім часом прийом місцевих судиннозвужувальних лікарських засобів так Необхідно припинити застосування місцевого судиннозвужувального лікарського засобу та застосовувати засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа
ні Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для симптоматичного лікування риніту

5.1. Симпатоміметики для системного і місцевого застосування

5.1.1. Диметинден + фенілефрин

5.1.2. Ксилометазолін

5.1.3. Нафазолін

5.1.4. Оксиметазолін

5.1.5. Тетризолін

5.1.6. Трамазолін

5.1.7. Туаміногептан + ацетилцистеїн

5.1.8. Фенілефрин

5.2. Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування

5.2.1. Азеластин

5.2.2. Лоратадин

5.3. Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів

5.3.1. Кислота кромогліциєва

5.4. Глюкокортикоїди для локального (місцевого) застосування

5.4.1. Беклометазон

5.5. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

5.5.1. Морська вода

5.5.2. Натрію хлорид

5.6. Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики

5.6.1. Парацетамол + декстрометорфан + прометазин

5.6.2. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.6.3. Парацетамол + декстрометорфан + псевдоефедрин + хлорфенамін

5.6.4. Парацетамол + декстрометорфан + фенілефрин + хлорфенамін

5.6.5. Парацетамол + декстрометорфан + хлорфенамін + цетиризин

5.6.6. Парацетамол + кислота аскорбінова + декстрометорфан + псевдоефедрин

5.6.7. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + хлорфенамін

5.6.8. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин

5.6.9. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + терпінгідрат

5.6.10. Парацетамол + кислота аскорбінова + кофеїн + фенілефрин + фенірамін

5.6.11. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенілефрин

5.6.12. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін

5.6.13. Парацетамол + кислота аскорбінова + фенірамін + фенілефрин

5.6.14. Парацетамол + кислота аскорбінова + хлорфенамін

5.6.15. Парацетамол + фенілефрин

5.6.16. Парацетамол + фенілефрин + фенірамін + кофеїн

5.6.17. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін

5.6.18. Парацетамол + фенілефрин + хлорфенамін + кофеїн

5.6.19. Парацетамол + цетиризин

5.6.20. Парацетамол + хлорфенамін

5.6.21. Парацетамол + хлорфенамін+ декстрометорфан + фенілефрин + кофеїн

5.6.22. Парацетамол + хлорфенамін + псевдоефедрин

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

6.2.1. Інформація про лікарські засоби, включені до Державного Формуляра

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Симпатоміметики для

місцевого застосування,

п.16.2.1.1.3 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Судинозвужувальні препарати групи симпатоміметиків не рекомендується застосовувати більше 5-7 днів

Перед місцевим застосуванням препаратів для лікування риніту необхідно обов’язково провести ретельний туалет носової порожнини

Масляні розчини назальних крапель не застосовують у дітей, оскільки це може привести до потрапляння їх в легені і розвитку пневмонії

Симпатоміметики можуть викликати підвищення артеріального тиску, тому їх з обережністю застосовують при артеріальній гіпертензії та гіпертиреозі

Симпатоміметики можуть викликати підвищення внутрішньоочного тиску, тому їх з обережністю застосовують при глаукомі

Симпатоміметики протипоказані особам, які мають порушення мозкового кровообігу, серцевого ритму, при вираженому атеросклерозі

Забороняється одночасне застосування з іншими судинозвужувальними засобами, з ?-адреноблокаторами (можливо послаблення антигіпертензивного ефекту, розвиток порушень серцевого ритму), седативними (можливо послаблення дії), антидепресантами, інгібіторами МАО (можливо посилення дії і побічних ефектів), з іншими препаратами, що вводяться через носову порожнину

2 Антигістамінні лікарські засоби для місцевого застосування,

п.16.2.1.1.4 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

При алергічних ринітах і полінозах застосування антигістамінних препаратів І покоління не бажане, оскільки вони можуть викликати сухість слизових, підвищувати в’язкість секрету і сприяти розвитку синуситів і гайморитів, а при бронхіальній астмі — викликати або посилювати бронхоспазм

Антигістамінні препарати для місцевого застосування протипоказані дітям віком до 6 років

3 Стабілізатори мембран тканинних та циркулюючих базофілів (опасистих клітин),

п.18.3.2 розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують тільки з метою профілактики, тому прийом препаратів розпочинають за 3-4 тижні до ймовірного контакту з алергеном

Стійкий ефект стабілізаторів мембран опасистих клітин розвивається протягом 10-12 тижнів постійного приймання

В перші дні застосування препаратів кромогліциєвої кислоти (назального спрею) можливе подразнення слизової носа, що не потребує відміни препарату

Для досягнення бажаного ефекту препарати для місцевого застосування необхідно використовувати не рідше 4 разів на день

4 Глюкокортикоїди для місцевого застосування,

п.16.2.1.1.5 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби»

Не призначають після перенесених травм носа (впродовж 2 міс.) та операцій на носовій перетинці (впродовж 1 року), наявності виразок на слизових оболонках носа

При тривалому застосуванні можуть викликати кандидоз верхніх дихальних шляхів, сухість слизових, носові кровотечі, пригнічення функції кори наднирників

Не можна перевищувати рекомендовану дозу, суворо дотримуватись техніки розпилювання, яка наведена в інструкції по застосуванню

Не застосовують в період вагітності та годування грудьми, у дітей віком до 4 років

5 Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа (п.16.2.1.1.7 розділу «Оториноларингологія. Лікарські засоби») На лікарські засоби, що містять морську сіль, можливе виникнення алергійної реакції

6.3.2. Інформація про лікарські засоби, які не включені до Державного Формуляра

з/п

Фармакотерапевтична група лікарських засобів

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Комбіновані лікарські засоби анальгетики та антипіретики Не призначають в період вагітності та годування грудьми, доцільнішим та безпечнішим є симптоматичне лікування проявів застуди

Не можна застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол, необхідно також дотримуватись призначених доз для запобігання токсичної дії парацетамолу внаслідок передозування

Лікарські засоби, які містять декстрометорфан, фенірамін та хлорфенамін можуть викликати сонливість, іх не можна одночасно застосовувати із снодійними, седативними засобами, нейролептиками, транквілізаторами та препаратами, що містять алкоголь, — це істотно посилює їх пригнічувальну дію на центральну нервову систему; вони протипоказані особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.28. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Профілактика захворювання на грип та ГРВІ

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики грипу та ГРВІ.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1 Роз’яснювати населенню, що найбільш ефективним методом специфічної профілактики захворювання на грип і ГРВІ та їх тяжких наслідків є вакцинація, яка особливо важлива для людей груп підвищеного ризику розвитку ускладнень та осіб, що мешкають разом або доглядають за ними. Вакцінацію доцільно проводити за 2-3 місяці до передбачуваного початку епідемії грипу або сезонного підвищення захворюваності при відсутності протипоказань і після консультації лікаря. До груп ризику відносяться (в порядку зниження значущості):

мешканці будинків престарілих та будинків інвалідів;

люди похилого віку (особливо після 65 років);

люди з хронічними захворюваннями (серцево-судинної, ендокринної системи, імунодефіцитні стани, порушення обміну речовин тощо);

діти віком від 6 місяців до 2 років;

вагітні жінки;

медичні працівники.

2.2 Під час епідемії та в міжепідемічний період під час сезонного підвищення захворюваності основне значення набуває профілактика препаратами для стимуляції неспецифічного імунітету, застосування загальнозміцнюючих та тонізуючих лікарських засобів.

2.3 Надавати рекомендації населенню щодо загальних заходів, які сприяють зниженню захворювання на грип і ГРВІ:

поступове загартування організму та достатня фізична активність;

раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів, а також продуктів, що містять рослинні фітонциди (лук, часник);

повноцінний відпочинок та сон;

прогулянки на свіжому повітрі;

запобігання переохолодженню;

уникання стресових ситуацій;

відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин.

2.4 Роз’яснювати, що під час епідемії необхідно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних правил:

обмежити відвідини місць скупчення людей;

уникати контактів з людьми, які мають ознаки респіраторної інфекції — нежить, кашель, почервонілі очі;

уникати обіймів, поцілунків і рукостискань

мити руки з милом, особливо після чхання та кашля; у випадку, коли неможливо часто мити руки, користуватися спиртовими вологими серветками, які після використання викинути;

не торкатись очей, носа або рота немитими руками;

частіше провітрювати приміщення, робити вологі прибирання не менше двох разів на день;

у разі виникнення у рідних та близьких симптомів застуди або респіраторної інфекції — негайно (при можливості) ізолювати хворого в окремій кімнаті, мінімізувати контакти з хворим та контактувати з ним лише в марлевій масці, викликати лікаря;

дотримуватись основного правила, що є запорукою швидкого одужання і попередження ускладнень — не переносити захворювання на ногах і при перших ознаках нездужання залишатися дома, викликати лікаря, суворо виконувати всі його рекомендації.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. часті застудні захворювання — частіше, ніж 4 рази на рік для дорослих або 5-6 разів на рік для дітей;

4.2. симптоми застуди розвиваються при найменшому контакті з хворим на ГРВІ;

4.3 наявність хронічних інфекцій ЛОР-органів та дихальних шляхів;

4.4 застудні захворювання у пацієнтів, які відносяться до груп підвищеного ризику;

4.5. мають місце захворювання на ГРВІ після штучної імунізації (щеплення або приймання імуностимулюючих препаратів).

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при відпуску лікарських препаратів для профілактики грипу та грві

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи часто Ви хворієте на ГРВІ ні Рекомендувати дотримуватись загальних правил, які сприяють профілактиці грипу та ГРВІ, призначити лікарські засоби, що підвищують загальну резистентність організму
так Продовжити опитування
2 Чи вживаються пацієнтом заходи для профілактики захворювання на грип та ГРВІ ні Рекомендувати дотримуватись загальних правил, які сприяють профілактиці грипу та ГРВІ, призначити лікарські засоби, що підвищують загальну резистентність організму
так Продовжити опитування
3 Чи наявні у пацієнта хронічні захворювання (серцево-судинної системи, ендокринної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, хронічні інфекції тощо) ні Продовжити опитування
так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування
4 Чи має місце приймання таких лікарських засобів:
  • глюкокортикоїди
  • антинеопластичні засоби
  • інші імуносупресанти
  • антибактеріальні засоби
ні Продовжити опитування
так Необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування, оскільки стан пацієнта може бути зумовлений лікарською імунодепресією
5 Чи мають місце фактори ризику, які можуть сприяти зниженню імунітету і підвищенню захворюваності на грип і ГРВІ:
  • незбалансоване харчування
  • недостатній відпочинок та сон
  • загальна незагартованість організму
  • фізичні і психічні перевантаження та стреси
  • переохолодження
  • проживання в екологічно несприятливих умовах
  • зловживання алкоголем та тютюнопаління
ні Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування
так Пацієнту необхідно правильно організувати умови праці та відпочинку, змінити режим харчування;

призначити лікарські засоби, що підвищують загальну резистентність організму

6. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження захворювання на грип та ГРВІ.

6.1. Інтерферони

6.1.1. Інтерферон лейкоцитарний людський

6.1.2. Інтерферон альфа 2b

6.1.3. Інтерферон гамма

6.2. Індуктори інтерферону

6.2.3. Амізон

6.2.4. Арбідол

6.2.1. Кагоцел

6.2.2. Тилорон

6.3. Препарати бактеріального походження

6.3.1. ІРС 19

6.4. Препарати рослинного походження

6.4.1. Ехінацея пурпурна

6.4.2. Імунін-нортон

6.5. Гомеопатичні препарати

6.5.1. Анаферон

6.5.2. Афлубін

7. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

7.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

7.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Інтерферони

п. 18.1.2. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Інтерферон показаний як для профілактики, так і для лікування ГРВІ та грипу

Препарат показаний для застосування навіть у немовлят

Для самостійного лікування препарат застосовують інтраназально, більш ефектвним є розпилення водного розчину у кожний носовий хід, а дітям до 2 років — тільки закапування у кожний носовий хід

2 Індуктори інтерферону

п. 18.1.3. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Мають виражену противірусну дію, пригнічують розмноження вірусів в організмі, тому застосовуються як для профілактики, так і для лікування ГРВІ

Попередній прийом вітамінних препаратів, мікроелементів, повноцінне харчування підвищують ефективність застосування індукторів інтерферону

Профілактика ГРВІ у дорослих проводиться 7-денними циклами; тривалість профілактичного курсу — від одного тижня до декількох місяців

Не призначають дітям до 4 років, в період вагітності і годування грудьми

При прийомі тилорону можливі диспептичні явища, короткочасна лихоманка

3 Препарати бактеріального походження

п. 18.1.6. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Препарати бактеріального походження добре поєднуються з антибіотикотерапією, попереджають розвиток імуносупресії на фоні прийому антибіотиків

На початку лікування можлива поява чихання, посилення виділень з носа, що не потребує відміни препарату

При сильному набряку слизової оболонки носа препарати слід застосовувати після використання деконгестантів і досягнення протинабрякового ефекту

4 Препарати рослинного походження

п. 18.1.9. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Початкова доза прийому препаратів рослинного походження повинна бути мінімально ефективною

Всі адаптогени рослинного і тваринного походження, крім ехінацеї та прополісу (настоянки аралії маньчжурської, лимонника китайського, женьшеню лікарського, левзеї сафлоровидної, родіоли рожевої, пантокрин тощо), прискорюють статеве дозрівання підлітків, тому можуть застосовуватися для підвищення і зміцнення імунітету тільки у дітей старше 12 років.

Настоянки, що містять етанол, не можна одночасно застосовувати з препаратами, що несумісні з алкоголем (метронідазол, дисульфірам), їх не призначають водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної уваги

Препарати цієї групи протипоказані хворим на прогресуючі системні захворювання (туберкульоз, лейкози, колагенози, поширений атеросклероз)

5 Гомеопатичні препарати,

п. 18.1.12. розділу «Імуномодулятори та протиалергічні засоби»

Гомеопатичні препарати з профілактичною метою можна приймати за 1-1,5 місяців до початку сезону підвищеної захворюваності на ГРВІ

Залежно від епідемічної ситуації з профілактичною метою гомеопатичні препарати можна приймати протягом 1-3 місяців

Для посилення ефективності необхідно потримати препарат деякий час у роті перед проковтуванням; для зручності застосування у дітей препарат розводять у ложці води

Афлубін можна застосовувати у дітей від народження, Анаферон — від 6 місяців

Гомеопатичні препарати можна використовувати також для лікування грипу та ГРВІ в перші дні захворювання в складі комплексної терапії

7.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату;

7.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.29. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Профілактика захворювання на остеопороз

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики остеопорозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

Здійснювати широке інформування щодо остеопорозу та його наслідків, необхідності профілактики, оскільки цей патологічний стан набуває все більшого поширення серед населення, особливо серед жінок, та являється однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації;

Брати участь у заходах, спрямованих на боротьбу з остеопорозом та його наслідками, сприяти діяльності громадських організацій, таких як Українська асоціація остеопорозу, Асоціація пацієнтів «Україна без остеопорозу та переломів», а також популяризувати інформаційні програми для пацієнтів та фахівців, такі як Міжнародний день остеопорозу (20 жовтня) тощо;

Роз‘яснювати про можливий розвиток остеопорозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

жінки в період постменопаузи;

особи, які вживають недостатню кількість кальцієвмісних продуктів та вітаміну D, особливо підлітки в період основного накопичення кісткової маси і жінки в період вагітності та годування грудьми;

особи похилого віку (після 60 років);

особи, які мають травми суглобів в анамнезі

особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо);

особи, які тривалий час приймають лікарські засоби, а саме: глюкокортикоїди, тироксин, гепарин, алюмінійвмісні антациди, препарати літію, тощо;

особи, які ведуть малорухливий спосіб життя;

прогресуванню хвороби сприяють тютюнопаління (особливо у жінок) та надмірне вживання алкоголю.

Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють профілактиці остеопорозу, починаючи з раннього дитинства:

достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією;

раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів, особливо кальцію та вітаміну D;

відмова від вживання тютюнових виробів, алкогольних напоїв, наркотичних речовин;

Роз’яснювати, що оптимальна профілактика остеопорозу вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів, серед яких основне місце посідає прийом препаратів кальцію та вітаміну D.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

наявність декількох факторів ризику розвитку остеопорозу (жіноча стать, період менопаузи, похилий вік тощо);

різке посилення болю в хребті, м’язова слабкість;

поява різкого болю в боці та/або грудях, що посилюється під час дихання;

перелом шийки стегнової кістки, хребців або зап’ястку в анамнезі, часті переломи кісток або переломи кісток після незначної травми;

зменшення росту і формування деформації хребта у вигляді «горба».

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеопорозі.

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи відноситься пацієнт до груп ризику захворювання на остеопороз так Існує ймовірність захворювання на остеопороз, тому для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для поліпшення стану необхідно збалансувати раціон харчування, приймати препарати кальцію та вітаміну D

ні Продовжити опитування
3 Чи мають місце симптоми, які можуть слугувати ознаками недостатності кальцію в організмі:
  • біль в суглобах
  • ламкість нігтів
  • м’язові спазми або судоми
  • частий пульс
  • дратівливість
  • безсоння
так Існує ймовірність захворювання на остеопороз, тому для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря;

для поліпшення стану необхідно збалансувати раціон харчування, приймати препарати кальцію та вітаміну D

ні Необхідно здійснювати заходи для запобігання розвитку остеопорозу і зниження ризику переломів у майбутньому:

адекватне фізичне навантаження

повноцінне харчування для формування та збереження кісткової тканини, особливо у дітей

своєчасне виявлення у дітей в період з 10 до 18 років факторів ризику розвитку остеопорозу (дівчатка з пізнім менархе; юнаки, які відстають у статевому розвитку)

ведення здорового способу життя і відмова від тютюнопаління та надмірного вживання алкоголю

дієвою профілактикою остеопорозу є адекватне надходження кальцію в організм протягом всього життя

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеопорозу.

5.1. Препарати кальцію

Кальцію гліцерофосфат

Кальцію глюконат

Кальцію карбонат

Кальцію лактат

5.2. Комбіновані препарати кальцію

Кальцію цитрат + кальцію гідрофосфат + ретинол + кислота аскорбінова + піридоксину гідрохлорид + холекальциферол

Кальцію карбонат + кальцію цитрат + холекальциферол + магній + цинк + мідь + марганець + бор

Кальцію карбонат + холекальциферол + магній + цинк + марганець + мідь + бор

Кальцію карбонат + холекальциферол

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Препарати кальцію,

п.7.7.1.6. розділу «Ендокринологія. Лікарські засоби»

Препарати кальцію необхідно приймати на ніч, що пов’язано з наявністю добових ритмів втрати кісткової тканини, яка виникає в другій половині ночі при відсутності кальцію в кишечнику

Препарати, що містять кальцію цитрат, слід приймати перед їжею, оскільки розчинення препарату краще відбувається в кислому середовищі

Молоко підвищує всмоктування іонів кальцію

Препарати кальцію з обережністю призначають хворим з сечокам’яною хворобою, вони протипоказані при схильності до тромбозів, гіперкальціємії, вираженому атеросклерозі, підвищеному згортанні крові; тяжкій нирковій недостатності, саркоїдозі

Антацидні лікарські засоби зменшують і сповільнюють всмоктування кальцію, тому протипоказане їх одночасне застосування

У пацієнтів з ахлоргідрією і гіпохлоргідрією всмоктування кальцію уповільнюється

На фоні прийому препаратів кальцію за відсутності протипоказань слід приймати 1,5-1,8 л рідини на добу

Препарати кальцію посилюють токсичні ефекти серцевих глікозидів, вони можуть сприяти розвитку запорів та викликати інші порушення з боку травного тракту (нудота, блювання, метеоризм)

Кальцій посилює абсорбцію препаратів тетрациклінового ряду, фторвмісних препаратів та препаратів заліза, тому препарати кальцію слід застосовувати за 3 години до або після прийому цих засобів

При лікуванні глюкокортикоїдами можливе виникнення необхідності збільшення дози препаратів кальцію, оскільки глюкокортикоїди зменшують засвоєння кальцію

Холекальциферол підвищує засвоєння кальцію в шлунково-кишковому тракті та його зв’язування в кістковій тканині, тому застосування комбінованих препаратів кальцію, до складу яких входять холекальциферол, значно ефективніше, ніж застосування монокомпонентних препаратів

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.30. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Профілактика захворювань, спричинених йодною недостатністю

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

Здійснювати широке інформування щодо проблеми йододефіциту та необхідності його профілактики з метою запобігання виникнення та зниження рівня захворюваності на хвороби, спричинені йодною недостатністю, підвищення інтелектуального рівня та збереження генофонду населення України.

Роз‘яснювати про можливий вплив дефіциту йоду на стан здоров’я дорослої людини і особливо дитини, незворотні наслідки ушкодження мозку у новонароджених внаслідок дефіциту йоду у жінок під час вагітності та годування грудьми.

Рекомендувати особам з груп ризику йододефіцтиту здійснювати відповідні загальнопрофілактичні заходи: вживати йодовану сіль та продукти з високим вмістом йоду, приймати препарати йоду. До груп ризику відносяться:

недоношені діти;

новонароджені;

діти та підлітки в період інтенсивного росту;

жінки в період вагітності та годування грудьми;

мешканці та мігранти з йододефіцитних регіонів (йодний дефіцит спостерігається практично по всій території України, але регіони максимального ризику — це Волинська Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська Тернопільська, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька області);

особи, які внаслідок способу життя мають важкий дефіцит білкового харчування (голодування, дотримання дієти, хвороба тощо).

Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо ознак йодного дефіциту та програм його профілактики і лікування, а також щодо рекомендованих норм надходження йоду в організм протягом доби (ВООЗ, ЮНІСЕФ, 2007р.):

діти молодшого віку (0-59 міс.) — 90 мкг

діти шкільного віку (6-12 років) — 120 мкг

дорослі і підлітки (після) 12 років — 150 мкг

жінки в період вагітності та годування грудьми — 250мкг

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

немотивоване зниження розумової і фізичної працездатності, особливо у дітей;

пригнічений настрій, підвищена стомлюваність, млявість, зниження концентрації та уваги;

відчуття болів у серці, порушення серцебиття (аритмії), часта задуха;

ущільнення шкіри, випадіння та потоншення волосся, ламкість нігтів;

температура тіла нижча 36,5°С протягом тривалого часу, поява гіперчутливості до холоду;

спостерігається збільшення щитовидної залози, порушення менструального циклу у жінок;

немотивоване збільшення ваги тіла;

Звернутись до лікаря необхідно, якщо під час прийому препаратів йоду, продуктів харчування з підвищеним вмістом йоду з’явились ознаки йодизму: запалення слизових оболонок (риніт, кон’юнктивіт, бронхіт, гастроентерит), набряк шкіри, шкірні висипи, металевий присмак у роті.

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при відпуску лікарських препаратів для профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи належить пацієнт до групи ризику йододефіцтиту так Необхідно вживати заходи щодо йодної профілактики лікарськими препаратами йоду, особливо при підвищеній фізіологічній потребі у йоді (жінки в період вагітності та годування грудьми), і вводити в раціон йодовану сіль та продукти з високим вмістом йоду
ні Продовжити опитування
2 Чи приймав пацієнт раніше препарати йоду так Продовжити прийом препаратів йоду відповідно до рекомендованих норм добового надходження йоду до організму, якщо раніше не спостерігались алергічні реакції на йод та відсутні хронічні захворювання нирок
ні Продовжити опитування
3 Чи наявні у пацієнта тривожні симптоми так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування
ні Рекомендувати дотримуватись загальних правил профілактики дефіциту йоду — вводити в раціон продукти з високим вмістом йоду та йодовану сіль, при необхідності приймати препарати йоду

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для профілактики захворювань, спричинених йодною недостатністю

5.1. Препарати йоду

5.1.1. Калію йодид

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати інформацію, що перед початком застосування препаратів йоду (особливо у дітей та вагітних жінок) необхідна консультація лікаря!

6.2. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.3. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Препарати йоду,

п.7.3.3. розділу «Ендокринологія. Лікарські засоби»

Категорично забороняється для профілактики захворювань, що спричинені йодною недостатністю, застосування внутрішньо спиртового розчину йоду, призначеного для зовнішнього застосування, через високий вміст йоду і небезпеку гострого отруєння

Препарати йоду не слід застосовувати при гіпотиреозі, за винятком тих випадків, коли гіпотиреоз спричинений дефіцитом йоду

Препарати йоду з обережністю застосовують при захворюваннях нирок (гломерулонефрит, хронічна ниркова недостатність тощо)

Для зменшення подразнюючої дії препаратів йоду на слизову оболонку шлунка, їх слід приймати після їди та запивати негазованою водою не менше 200 мл

При терапії препаратами йоду у хворих із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії

Під час прийому препаратів йоду слід обмежити вживання продуктів харчування, що збагачені йодом (йодовані сіль, хліб, молоко), морепродуктів (морська капуста тощо), харчових добавок, які містять йод

Антитиреоїдні препарати послаблюють дію препаратів йоду

Протипоказане одночасне застосування препаратів йоду і препаратів калію та калійзберігаючих діуретиків (для запобігання розвитку гіперкаліємії), а також препаратів літію (для запобігання розвитку зоба та гіпотиреозу)

Для профілактики розвитку йодизму не можна поєднувати прийом препаратів йоду з аміодароном, відхаркувальними мікстурами та полівітамінними комплексами, до складу яких входить йод

При необхідності тривалого застосування препаратів йоду, для запобігання розвитку йодизму необхідно кожні 5-6 днів лікування робити перерву на 2-3 дні

При появі перших ознак йодизму необхідно припинити прийом препаратів йоду та звернутись до лікаря

При появі перших ознак гіпертиреозу (тахікардія, тремор, підвищена дратівливість, безсоння, підвищене потовиділення) слід припинити прийом препаратів йоду та звернутись до лікаря

Прийом препаратів йоду підлітками може спричинити прояв/загострення прояву вугрової хвороби

6.4. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.5. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.5.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.5.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.5.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.31. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

профілактика і симптоматичне лікування вугрової хвороби

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення пацієнта за ліками з приводупрофілактики і симптоматичного лікування вугрової хвороби.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

2.1 Роз’яснювати, що для профілактики вугрової хвороби необхідно:

утримувати шкіру в чистоті, але не зловживати частим миттям шкіри з використанням миючих засобів (не частіше 2 разів на день)

дотримуватись раціонального режиму харчування з достатньою кількістю продуктів, що містять вітаміни групи А та В, правильно організувати режим праці та відпочинку;

уникати інтенсивного сонячного опромінення;

не видавлювати прищі та вугрі самостійно, оскільки це може призвести до нагноєння і утворення шрамів;

при схильності до утворення вугрів не користуватись жирними кремами та лосьйонами.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

4.1. ураження вугровою висипкою великих ділянок шкіри;

3.2. поява великої кількості вугрів супроводжується підвищенням температури тіла;

3.3. великі (понад 1 см в діаметрі) та/або болісні вугри;

3.4. поява вугрів супроводжується болісним відчуттям в зоні регіонарних лімфатичних вузлів (шийних, підщелепних та ін.);

3.5. почуття сильного свербежу в місці висипань, яке посилюється ввечері і вночі;

3.6. вугрова висипка залишає рубці;

3.7. депресивний стан пацієнта, який пов’язаний з наявністю вугрів.

4. Алгоритм фармацевтичної опіки при вугровій хворобі

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи наявні у пацієнта хронічні захворювання ендокринної системи або шлунково-кишкового тракту так Необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування
ні Продовжити опитування
3 Чи має місце важка фізична праця або наявні несприятливі фактори навколишнього середовища:
  • підвищена запиленість або загазованість
  • підвищена температура та/або вологість повітря
  • контакт з оліями, нафтою, хімічними речовинами тощо
так Необхідно більш ретельно виконувати гігієнічні процедури, уникати контакту з речовинами, що подразнюють шкіру;

якщо висипання незначні, призначити лікарські засоби для лікування вугрів і розацеа для місцевого застосування,

при наявності середнього і важкого ступеню вугрової хвороби необхідно звернутись до лікаря

ні Продовжити опитування
3 Чи має місце прийом лікарських засобів:
  • препарати фтору, брому, йоду
  • препарати дьогтю
  • статеві гормони
  • анаболічні стероїди
  • протисудомні засоби
  • пероральні контрацептиви
так Необхідно звернутись до лікаря за консультацією і корекцією лікування
ні Продовжити опитування
4 Чи має місце застосування косметичних засобів з високим вмістом ланоліну, парафіну, мінеральних олій (жирні креми, зволожуючі лосьйони, креми проти загару тощо) так Необхідно припинити застосування косметичних засобів з високим вмістом жирів;

для полегшення стану пацієнта призначити лікарські засоби для лікування вугрів і розацеа для місцевого застосування

ні Рекомендувати дотримуватись загальних правил, які сприяють профілактиці вугрової хвороби, призначити лікарські засоби для лікування вугрів і розацеа для місцевого застосування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для профілактики і лікування вугрової хвороби

5.1. Лікарські засоби для лікування вугрів та розацеа для зовнішнього застосування

азелаїнова кислота

бензоїл пероксид

кислота саліцилова

сірка

кислота гіалуронова

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2 Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

№ з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Лікарські засоби для лікування вугрів та розацеа,

п.9.5. розділу «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»

Топічні засоби для лікування вугрової хвороби наносять на вимиту та висушену шкіру, обережно втираючи до повного поглинання, після нанесення необхідно ретельно вимити руки

Топічні засоби для лікування вугрової хвороби протипоказані при підвищеній чутливості до їх компонентів, їх з обережністю застосовують при чутливій шкірі

При застосуванні засобів для лікування вугрової хвороби можливе відчуття тепла, печіння та свербежу, почервоніння, лущення, набряк шкіри; якщо реакція виражена, необхідно зменшити частоту застосування препарату

Засоби для лікування вугрової хвороби можуть спричиняти фотосенсибілізацію, тому при їх застосуванні необхідно уникати прямого інтенсивного сонячного опромінення

Курс лікування препаратами бензоїл пероксиду не повинен перевищувати 2 місяців

Препарати бензоїл пероксиду протипоказані дітям віком до 12 років

Курс лікування препаратами азелаїнової кислоти становить не менше 4 місяців

При одночасному застосуванні препаратів саліцилової кислоти і пероральному прийомі нестероїдних протизапальних засобів можливе посилення ульцерогенної дії останніх

При потраплянні на слизову оболонку очей, порожнини рота або носа, необхідно добре промити водою це місце, а у разі випадкового проковтування слід промити шлунок, викликати блювання та застосувати симптоматичні заходи;

при потраплянні на одяг препаратів бензоїл пероксиду необхідно швидко промити це місце водою, оскільки можливе знебарвлення тканини

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центрМОЗ України»

В.Є. Бліхар

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом МОЗ України № 284

від 16.05.2011

1.32. ПРОТОКОЛ
ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ
БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Профілактика і симптоматичне лікування остеоартрозу

1. Паспортна частина

1.1. Проблема, пов’язана із здоров’ям: Звернення за ліками з приводу остеоартрозу.

1.2. Код за МКХ — 10: Z71

1.3.Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення відпуску безрецептурних лікарських засобів при зверненні пацієнта без рецепта.

1.5. Дата складання протоколу: Березень 2011 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Березень 2012 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:

Установи-розробники:

Бліхар В.Є., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О. ДП «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В. ДУ «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б. ДУ «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

2. Інформаційно-просвітня діяльність

Здійснювати широке інформування щодо причин остеоартрозу та необхідності його профілактики, оскільки остеопороз є однією з поширених причин передчасної втрати працездатності та інвалідизації, а також появи хронічного больового синдрому, що значно знижує якість життя;

Роз‘яснювати про можливість розвитку остеоартрозу, особливо у осіб із груп ризику, та про необхідність своєчасного звернення до лікаря за консультацією при підозрі на остеоартроз та призначенням належного лікування. До груп ризику відносяться:

особи похилого віку (після 60 років)

особи, які мають травми суглобів в анамнезі

особи з деякими хронічними захворюваннями (ендокринної системи, порушення обміну речовин, ревматичні захворювання тощо)

робітники, зайняті важкою фізичною працею або робота яких пов’язана з перебуванням суглобів у незручному положенні (сидіння «навпочіпки», стояння «навколішках» тощо)

спортсмени-професіонали

особи, які мають надлишкову вагу тіла

серед жінок (особливо після 50 років) захворювання більш поширене, ніж серед чоловіків

прогресуванню хвороби можуть сприяти поліпрагмазія, незбалансоване харчування (недостатнє надходження з їжею вітамінів, кальцію).

Надавати інформацію щодо загальних заходів, які сприяють зниженню захворювання на остеоартроз:

достатня фізична активність та боротьба з гіподинамією

раціональний режим харчування із збалансованою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів

відмова від вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних речовин

боротьба із зайвою вагою;

Інформувати пацієнтів з остеоартрозом, що оптимальне лікування цього захворювання вимагає комбінації немедикаментозних і медикаментозних методів. Сприяти навчанню правилам поведінки в повсякденному житті, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща:

дотримуватись лікування, призначеного лікарем;

регулярно виконувати спеціальні фізичні вправи для суглобів;

уникати тривалого перебування на ногах, пересування на великі відстані;

користуватись підтримуючими засобами (палиці, ортопедичні устілки, фіксатори суглобів тощо);

для зменшення навантаження на суглоби необхідно знизити надлишкову вагу тіла та дотримуватись раціонального режиму харчування.

3. Настанова з оцінки потреб пацієнта при зверненні за допомогою

3.1. Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

3.1.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі);

3.1.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

3.1.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

3.1.4. які ліки вже приймались з метою профілактики захворювання

4. Загрозливі симптоми, які вимагають негайного звернення до лікаря

біль в суглобі супроводжується підвищенням температури тіла вище 37,8°С;

після фізичного навантаження в області ураженого суглоба з’являється болючість і обмеження рухів або інтенсивність болю зростає;

в ділянці ураженого суглоба підвищується температура, з’являється почервоніння, набряк та обмеження руху суглоба;

біль в суглобі з’явився після травмування;

біль в суглобі з’явився після перенесеного нещодавно ГРВІ;

біль в суглобі супроводжується розладами сечовиділення, висипкою на шкірі;

біль і ранкова скутість в дрібних суглобах триває більше 30 хвилин.

5. Алгоритм фармацевтичної опіки при остеоартрозі.

з/п

Питання провізора (фармацевта) до пацієнта

Відповіді

пацієнта

Рекомендації

1 Чи виникли біль і порушення функції суглоба внаслідок травми так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
2 Чи наявні один або декілька загрозливих симптомів так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря
ні Продовжити опитування
3 Чи відноситься пацієнт до груп ризику захворювання на остеоартроз так Для уточнення діагнозу і призначення лікування необхідно звернутись до лікаря,

для тимчасового полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби для місцевого або системного застосування

ні Продовжити опитування
4 Чи має/мало місце захворювання на остеоартроз так Необхідно приймати тільки ті ліки, які призначив лікар, а також дотримуватись правил поведінки, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних з порушенням функції суглобів і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща
ні Для полегшення стану призначити анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби для місцевого або системного застосування;

якщо, не зважаючи на лікування, біль в суглобах триває більше 10 днів, необхідно звернутись до лікаря для уточнення діагнозу і призначення лікування

5. Перелік безрецептурних лікарських засобів для попередження остеоартрозу.

5.1. Анальгетики та антипіретики

5.1.1. Кислота ацетилсаліцилова

5.1.2. Метамізол натрію

5.1.3. Парацетамол

5.2. Нестероїдні протизапальні засоби

для системного застосування

5.2.1. Ібупрофен

5.2.2. Кислота мефенамінова

5.2.3. Напроксен

для місцевого застосування

Диклофенак

Ібупрофен

Індометицин

Кетопрофен

Напроксен

Німесулід

5.3. Інші нестероїдні протизапальні/протиревматичні засоби

5.3.1. Глюкозамін

5.3.2. Хондроїтин сульфат

6. Надання належної інформації щодо лікарських препаратів для відповідального самолікування

6.1. Надати рекомендації щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарських засобів;

6.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

з/п

Розділ Державного формуляра третього випуску

Інформація для пацієнта щодо особливостей застосування лікарських препаратів

1 Анальгетики та антипіретики

п.2.15.3. розділу «Кардіологія. Лікарські засоби»; п.8.8.3. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.10.3.5. розділу «Анестезіологія та реаніматологія. Лікарські засоби»

Всі анальгетики–антипіретики, особливо кислоту ацетилсаліцилову, необхідно приймати після їжі

Парацетамол при лікуванні остеоартрозу являється препаратом вибору, з якого починається лікування і, при ефективності, може застосовуватись довготривало

Важлива властивість препаратів, що містять парацетамол, — невелика широта терапевтичної дії (токсична доза перевищує максимальну терапевтичну всього в 2-3 рази), тому необхідно дотримуватись призначеного дозування

Препарати, що містять парацетамол, з обережністю призначають при порушені функції печінки

Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не можна приймати разом з антикоагулянтами, антиагрегантами, при вагітності і в період годування грудьми

Не можна поєднувати прийом анальгетиків–антипіретиків з алкоголем (різко підвищується ульцерогенна — особливо у ацетилсаліцилової кислоти і гепатотоксична дія — особливо у парацетамолу)

Ацетилсаліцилова кислота знижує сечогінний ефект петльових діуретиків

Ацетилсаліцилова кислота протипоказана пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і 12-палої кишки, геморагічним діатезом, бронхіальною астмою

Метамізол натрію протипоказаний при вагітності, бронхоспастичних станах, з обережністю застосовують у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, при інфаркті міокарду, захворюваннях нирок, алкоголізмі

Під час тривалого застосування метамізолу натрію необхідно контролювати склад периферичної крові, при перших ознаках агранулоцитозу припинити прийом препарату

2 Нестероїдні протизапальні засоби

п.8.7.1.2. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»;

п.6.5.2.2. розділу «Неврологія. Лікарські засоби»;

п.12.2.3. розділу «Урологія. Андрологія. Сексопатологія. Нефрологія. Лікарські засоби».

Нестероїдні протизапальні засоби необхідно приймати після їжі

Нестероїдні протизапальні засоби з обережністю застосовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, ерозивно-виразковими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кровотечами, із захворюваннями печінки, порушенням функції нирок, не призначають в період вагітності та годування грудьми

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами можливо посилення дії пероральних цукрознижуючих засобів, антикоагулянтів, антиагрегантів

Ібупрофен знижує ефект тіазидових діуретиків та антигіпертензивних засобів.

Ібупрофен може викликати запаморочення, тому його не призначають особам, діяльність яких вимагає високої концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій

Лікарські форми з уповільненим вивільненням дозволяють підвищити безпечність та ефективність застосування нестероїдних протизапальних засобів

Тривалість прийому нестероїдних протизапальних засобів без консультації лікаря не повинна перевищувати 3 дні

Препарати, що містять напроксен, диклофенак, німесулід, не призначають дітям до 12 років

При нанесенні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, необхідно ретельно уникати їх потрапляння на слизові оболонки та наносити тільки на неушкоджену шкіру

При застосуванні мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можлива поява контактного дерматиту — свербіж, гіперемія, набряк, висипи. В таких випадках застосування лікарських засобів слід негайно припинити

При тривалому застосуванні або при застосуванні на великих ділянках тіла мазей і гелів, що містять нестероїдні протизапальні засоби, можуть виникати побічні ефекти, характерні для перорального прийому відповідних препаратів

3 Інші нестероїдні протизапальні/ протиревматичні засоби

п.8.7.1.6. розділу «Ревматологія. Лікарські засоби»

Протизапальний ефект хондропротекторів розвивається повільно, через 4-6 тижнів постійного застосування і зберігається тривалий час після їх відміни, а також уповільнюється процес деградації суглобового хряща

Поєднання прийому хондропротекторів з нестероїдними протизапальними засобами та глюкокортикоїдами дозволяє зменшити потребу в останніх і, відповідно, побічні реакції від їх застосування

Прийом хондропротекторів протипоказаний при нирковій недостатності, в період вагітності та годування грудьми, а також дітям віком до 15 років

При одночасному прийомі глюкозамін підсилює всмоктування антибiотикiв групи тетрациклiнiв і зменшує — антибiотикiв групи пеніцилінів та хлорамфеніколу

Зазвичай хондропротектори переносяться добре, але зрідка можуть спостерігатись реакції з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, діарея) або алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, кропив’янка тощо)

Під час прийому хондропротекторів слід обмежити вживання алкоголю

Додаткове призначенні вітамінно-мінеральних комплексів підвищує ефективність лікування хондропротекторами

Лікарські форми для зовнішнього застосування, що містять хондропротектори, необхідно наносити тільки на неушкоджену шкіру

6.3. Довести до відома пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в листку-вкладишу, який супроводжує лікарський препарат і містить офіційно затверджену інструкцію по медичному застосуванню лікарського препарату.

6.4. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

6.4.1. з’ясувати, наскільки пацієнт засвоїв інформацію

6.4.2. попросити пацієнта повторити найбільш важливу інформацію

6.4.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта запитання

Генеральний директор ДП «Державний експертний центр
МОЗ України»
В.Є. Бліхар

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск третій http://www.pharma-center.kiev.ua/view/formylar
  2. Накази МОЗ України, База стандартів медичної допомоги в Україні, http://www.moz.gov.ua/ua/portal/register_standardsofmedicalaid/
  3. «Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента» — Руководство ВОЗ и МФФ 2006г. в переводе СитиХоуп Интернешнл Инк. — 2008 — 112с.
  4. «Руководство по разработке и внедрению стандартов. Специальный проект ВОЗ по фармации в ННГ совместно с сотрудничающим центром ВОЗ по лекарственной политике и развитию фармацевтической практики (Дания)» — ВОЗ, Копенгаген, Дания — 2001
  5. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. — Харьков, 2003 — 606с.
  6. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. — Харьков, 2006 — 536с.
  7. Фармацевтическая опека. Атлас» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. — Харьков, 2007 — 143с.
  8. «Клиническая фармация. Учебно-методический практикум» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Чекмана И.П. — Харьков, 2009 — 152с.
  9. «Фармакологія на долонях» за ред. проф.Дроговоз С.М. — Харків, 2009 — 111с.
  10. «Основи клінічної медицини: симптоми та синдроми в практичній фармації» за ред. проф..Черних В.П., проф.Зупанець І.А. — Харків, 2010 — 92с.
  11. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1
  12. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993
  13. Menabde N., Stobbelaar F.: The patient in focus. A strategy paper//WHO/EURO (WHO/DAP/98.8). — 1998
  14. Good Pharmacy Practice (GPP) in developing countries. Supplementary guidelines for stepwise implementation. FIP Community Pharmacy Section, 1999.
  15. Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU, Community pharmacists, 1998
  16. FIP statement of professional standards pharmaceutical care. International Pharmaceutical Federation FIP, 1998
  17. FIP statement of principle: Pharmacist’s authority in product selection. International Pharmaceutical Federation FIP, 1997.
  18. FIP statement of principle: Self-care including self-medication: the professional role of the pharmacist. International Pharmaceutical Federation FIP, 1996.
  19. A practical guide to providing smoking cessation services in pharmacy, PSA, 2002, http://www.ashaust.org.au/pdfs/PharmCessGuide.pdf
  20. «Let’s take a moment» quit smoking brief intervention — a guide for all health professionals, NSW DEPARTMENT OF HEALTH, 2005, http://www.health.nsw.gov.au/pubs/2005/lets_take_a_moment.pdf
  21. The pharmacist`s roles in preventing transmission of HIV/AIDS. Module I, FIP 2004

    http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module1ENv2.pdf

  22. The pharmacist, a key player in the correct use of AIDS treatments. Module II, FIP 2004

    http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module2ENv2.pdf

  23. The pharmacist a player in the prevention of the transmission of HIV/AIDS amongst interavenous drug users. Module III FIP 2004 http://www.fip.org/files/fip/HIV/eng/Module3ENv2.pdf
  24. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997
  25. Smoking cessation services in primary care, pharmacies, local authorities and workplaces, particularly for manual working groups, pregnant women and hard to reach communities, NHS NICE — 2008 http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PH010guidance.pdf
  26. Workplace health promotion: how to help employees to stop smoking, NHS NICE–2007

    http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/PHI005guidance.pdf

  27. Standard for training in smoking cessation treatments, NHS — 2003

    http://www.nice.org.uk/niceMedia/documents/smoking_cessation_treatments.pdf

  28. Guidelines for the Use of Antiretroviral Agents in HIV-1-Infected Adults and Adole scents, Department of Health and Human Services. 2008, http://www.aidsinfo.nih.gov/ContentFiles/AdultandAdolescentGL.pdf;
  29. THE STOP TB STRATEGY, WHO — 2006 http://whqlibdoc.who.int/hq/2006/WHO_HTM_STB_2006.368_eng.pdf
  30. Canadian Tuberculosis Standards, 6th Edition — 2007 http://www.phac-aspc.gc.ca/tbpc-latb/pubs/pdf/tbstand07_e.pdf
  31. Clinical diagnosis and management of tuberculosis, and measures for its prevention and control, guidelines for the NHS by NICE — 2006 http://www.nice.org.uk/nicemedia/pdf/CG033FullGuideline.pdf
  32. Dutch pharmacy standard: Guidelines on the pharmaceutical care as provided by the community pharmacy. Den Haag, Koninklijke Nederlandse Maatschappij ter bevordering der Pharmacie, 1996
  33. WHO policy perspectives on medicines. Containing antimicrobial resistance. Geneva: World Health Organization; 2005

    http://www.who.int/medicines

Источник: http://www.apteka.ua/article/157332


Сломала позвоночник фристайл сочи 2014